ГУМОР І САТИРА

Комар 1948 №22 Сторінка 5

/ Перець / Комар / Рік 1948 / № 22 / Сторінка № 5

Комар 1948 №22 Сторінка 5. Українці в країні свободи Шкода, що Колюмб віднайшов Америку. Чому не зачекав цей прекрасний край на мене, щоб я його відкрив. Ну, але годі. Зате я відкрию тут багато речей, що досі були закриті. Я втік від Гітлера і Сталіна й їхав щось сім тисяч морських миль. Зате тепер не знаю, куди далі втікати від своєї тітки. Вона опортуністка, а я пробував її революціонізувати . З того виникнуло між нами велике непорозуміння. Коли я почав говорити їй про блискуче відокремлення , експансивність українську (чого доказом є моя особа в Америці), про революційний акти-візм і т. д., то ще нічого. Тітка слухала з поблажливою усмішкою, напів дрімаючи в вигідному фотелі. Тіточко, кажу, тітко, скажіть мені, які тут порядки, де і як тут можна зробити революцію, просвітити -народ, напоїти його духом експансивности ... Тітка слухала, слухала, а’ далі каже: Ти мені досі такого наговорив, що я й до кіна не потребую йти. Це все каже неправдоподібне, у нас продаються по десять центів книжечки з подібними історіями. То, каже було там, а тут мусиш зовсім інакше жити й думати. Тут за такі джовки садять до криміналу. Людей таких називають інакше, як ти це робиш, і тут тобі не переливки мусиш сидіти тихо. На Атлянтійському океані ти повинен був всі ці історії вкинути до води. Але, каже далі тітка, я всетаки дуже зацікавлена тою історією з блискучим відо-кремленям . Розкажи мені точніше, бо у нас теж діються подібні історії, тільки це називається по-американськи диворс або розвід чоловіка з жінкою. Ти може, каже тітка, ще хворий від морської хвороби, може тобі в голові крутиться недобре, тому такі Найновіше засідання МУР-у, присвячене найзнаменитішій появі нашого літературного року Карикатурам з літератури . Промову до численно зібраної публіки виголошує Улас Самчук. історії наплів, бо, знаєш, тут дуже тяжко пов’язати кінці. Я й досі не знаю, хто там в Европі кого й за що б’є, чи вас там б’ють чужі, чи ви самі між собою, хто пра-вий, а хто ні, хто чого хоче й чому ви нарешті не зробите те, що вам подобається. І тут я почав пояснювати, а потому розгорілася дискусія. Ніяк не бралися голови моєї тітки довжелезні промови патріотичного змісту, бо, як каже, вже двадцять дев’ять років їх слухає. Тітка хоче, щоб. так само як дату виборів на американського президента устійнити, коли вже буде нарешті Україна й українці не потребуватимуть рятунку. Я побачив врешті-врешт, що шкода моєї говірливости й почав з іншої бочки. Я перестрашив тітку, що в мене повно нешлюбних дітей в Німеччині й сумління гризе мене, щоб їм допомогти. Спершу дісталося мені. Бійся Бога, бойс , та ти з такої порядної родини й такого наробив. Що ж тепер буде? А як так ІРО почне тобі присилати тут дітей, що з нами зробимо? Хіба на совєтський взір залежимо дитячий будинок й піклуватиме-мося дітьми? Далі тітка стала випитувати мене про подробиці…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"