Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2022 №19 Сторінка 13

Перець 2022 №19 Сторінка 13. Пам’яті ЦЕКОВА Юрія Івановича головного редактора журналу «Перець» у 2017-2018 рр. НА ФЛОТСЬКОМУ БАШТАНІ БІЛЯ БАЛАКЛАБИ (1937- 2021) З Конфуцієм під Балакливою Ми крали кавуни вночі, Увінчані обоє славою Чеснот моральних сіячі. Звичайно,задум дурнуватий Та вдома злидні. Бо, на жаль, У нас затримали зарплату, В них на чумизу неврожай. Та як не глянь: ганьби прикмети Помітить все одно загал: «Якщо філософи й поети Ідуть на певний кримінал, То хто ж тоді і нощно й денно В народ добро буде нести?!» Не побивайтеся. Вкрадемо Доставим... Господи прости! Баштан, звичайно, не симпозіум Дроти і будка на межі: Гостри у мудрій осторозі ум, Щоб не проснулись сторожі. Базікать зайве тут не можна. Замкни на півгодини рот. Бо тут не тільки є сторожа, Тут поруч український флот. Баштан, я знав, належить флоту, Шарж В.Солонька А далі є іще й город, Де флотський камбуз має квоту З того, що не вкраде народ. І тут пантрують на сторонніх Не дідугани два чи три, На чатах флотська охорона, Вночі морські прожектори. Отож, міркуєм по-житейськи: Назад межі не перетнем, Впадем, як лайнер той єврейський Під кримським снайперським вогнем. Та тільки-но взялись за справу, Конфуцій рот не закрива: «Скажи, навіщо людям слава? Це ж як столочена трава...» Мовляв у них, у Піднебесній, Щоб гідно стать біля керма, По-перше, треба скромно жити, Помірно їсти, мало пити І не пиндючитись дарма... Шепчу Конфуцію погідно: «Мовчи... Тут кавунів катма. Шукай... Бо скоро стане видно. Не треба нам того керма...» На мить замовк. А потім знову Заторохтів, немов вітряк, І не спинить ту мудру мову, Хоч я просив і сяк і так... ... Крадемось до межі з мішками, Не закрива Конфуцій рот: «Еге ж, не стелить рушниками Нам доля шлях до насолод...» Мовляв, у них, у Піднебесній, Щоб досягти духовних веж, По-перше, жити треба чесно, Батьків любити не облесно І богдихана свого теж... Ну, тут мене уже й понесло…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"