Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1948 №21 Сторінка 4

Комар 1948 №21 Сторінка 4. п риід и б ашки Зростаєм З кожним днем ростемо вгору, Майже аж до стелі. Хоч не маєм України, Б’ємся за... фотелі. Але правда тут незбита Ззаду і спереду: Пасіка і Пасічняк є, А немає меду» Немодні День-у-день стає жаркіше, Мов хтось влив окропу»-.-. Пруться свіжі комуністи У «гнилу» Европу. Схаменіться, з Політбюра, І шпаруйте нерви, В нас москалики немодні, Бо маєм консерви. Чистка Чистять, віють, замітають Ті, що на переді, Засилають у могилу, Або на ведмеді. .. Але істина одна є, Ніде правди діти, Що лиш там, де роблять чист-Мусить щось смердіти. ку, Про чеські події Про історії ті в Чехах Шкода говорити! Хто вродився з довгим рилом -Мусить в світі рити. Та навіки стане свідком Слово стоголосе, Що’ не чехи, але батько, Гам запхав свій Носек . . . ’ . X НАШ СПОРТ Коли грач не потрапить у м’яч-. - Легше забути дату свого, уродження, ніж адресу Комаря ’. СІЛЬСЬКІ ЛІВ Старий Наум, що ще за небіжки Австрії протримав дев’ять років за халявою війтівську печатку, до нині говорить, що «хто чим воює від того й гине» . . . Горбатий Сашко і криворукий Петя та навіть отой хворий, не при нас кажучи на валєнтого, мелянхолійний Миколка давно в Твердолобівцях проповідували ліворуцію. Всі вони сиділи по криміналах і кожний почувався гордим, що, як колись ,як писала пророчиця Михальда, прийде сильний, народолюбивий восточний цар то вони за свої дотеперішні політичні заслуги заавансують щонайменше на солтисів і відплатяться буржуям за всі свої відсиджені согрішенія вольнія і невольнія. А сьогодні відплатитись революціонерам було за що! От, хочби, Сашко ... Бідачисько сім місяців пробув у цюпі і то заніц, за істинно свинську політику. Бо ніби й що ж? Вкрав у Мацька Зайонца, жи го спід Дзя-дова з бебехами жонд на наші землі стегнув, звичайнісіньке порося, ніби пацє, рахувати. Ну, що ж, вкрав, то вкрав, але, щоб, вибачте, за звиклого здохлєка пакувати нашому хрисцінинові сім місяців на плечі, то таки кажіт , що хочете, є визиск і експлуатація робочого класу і заносить національним гнетом. Або Петя. Терпів, як апостол, за релігію. Також майже задармо пішов туди, де і Сашко! Бо що ж ніби він винен, що в е омостя було краще збіжжя, а в нього з кукілем? Начитавшись ще в «Сель-робі», що всі земні багатства належать виключно трудовій людині нала-дував серед ночі дві копі пан-отцевої пшениці, і завізши її благополучно домів засіяв згодом у криміналі. Але що ж... Релігія і панівний клас ... Шкода говорити! Релігія ж поневолює людину. І Петю також на три місяці поневолила релігія ... А наймолодший мелянхолійний Миколка, так, як і вони, тоже терпів за народ. Дістався там без дурний ліворвер, жи го шандарі витрісли в нього в воколоті.. . Оповідали, жи но Сус Христос знає, як сє тлумачив і ніц не помогло. Забрали і фертік. А попри це все їхня ліворуція таки наближалась... Йшла, як градова туча, що аж вересневі кленові листки ниць на землю падали і сонце раною червоніло В тих днях всі три, що гнили за народ в криміналах, немов віджили. Вони бачили, як з жахом приносив їм Мацько солонини та квасного молока, як оповідав, що в вісімнадцятім році не вистрілив під Львовом ані одного кунуса до українців, а що найважливіше, що так само, як і вони, не любить всяких груба-рів, шандарів і прокураторів ... Наближалась вимріяна ліворуція і їхній радості не було кінця. З-над Збруча сараною тягнулись на Галицьку Землю червоні полчища. Гусениці танків грузнули в жилавий чорнозем, витискаючи парканики й хрестики та віщуючи якесь дивовижне нещастя. І в тому часі наші Твердолобівці також не спали... Сашко, Петя і Миколка зрихтували перед селом тріюмфальну браму, а каправий красноармєєц, іцо забрів у деревню до тьоті что-лібо покушать почепив довжелезний «Привет» Красной і т. д. Армії. Та замість втіхи почухали селяни сиваві чуби, а, рахувати, бабня то прямо прослезилась. Не так може, що поздирано з тієї брами жовто-голубі ленти, що їх вофірувала Ман-дзишинової Горпини відданиця, як си пригадуєте, чорнєва Маруся і Петришин внук, жи сє ві Львові на ксьондза вчив, як через це, що восточний цар сплюгавив їм село ... НОВІ* ЛІЦЕНЗІЇ ОРУЦІОНЕРИ Кажіт си,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"