Перець
ГУМОР І САТИРА

Комар 1948 №19 Сторінка 5

Комар 1948 №19 Сторінка 5. ЗВЕРХЛЮДИ В райській країні під «Сонцем» залишились самі «зверх-люди», бо звичайні люди, за допомогою доброго МНБ (НК ВД), хто «помер», а хто «виїхав» на Сибір. Так ото зійшлися собі ті «зверхлюди», що мали на грудях цілий арсенал орденів і медалів, а в грудях палку любов до свого вождя та «роді-ни» та й кажуть: Ми живемо в «раю», де навкруги ростуть під «сонечком» чудові дерева. Он, дивіться, ніби звичайна собі верба, а які на ній ростуть прегарні груші. . Зветься вона не верба, а «Агітація», а ця під назвою «Стаханівщина», а там «Соцзмагання», «Самокритика» і багато інших. Погляньте, які на них висять прекрасні «дулі» та інші овочі. Отже маємо чим харчуватись. Не потрібні нам і такі буржуйські забобони як одяг, взуття, краватки та капелюхи, бо «райські» люди сорому не мають. Ми нічого не потребуємо! Навіщо ж нам якісь там привілеї за ордена та медалі? Нашому «таткові» для держави треба грошей, так, давайте, товариші, будемо просити любого «татка», щоб забрав собі у нас ці привілеї для «райської» держави. І попрохали, а добрий «татко» виконав милостиво їх слізне прохання. У тому «раю» добрі початки завше находили відгук серед «зверхлюдей». Не пройшло й це дурно. Зібралися одного разу «зверхлюди» та й ухвалили слізно прохати «татуся», щоб не платив грошей за працю, бо гроші потрібні для держави. Щоб збільшити продуктивність праці усі гамузом записалися до «Стахановців», присягнувши на серпі і молоті виконати плян на 1000 , цебто «п’ятирічку» за пів року. «Татко» дозволили й це: Але на цьому не скінчилось. Зібралися щераз і галасують: «Просити…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"