Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2022 №16 Сторінка 7

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2022 / № 16 / Сторінка № 7
Журнал Перець 2022 №16 Сторінка 7. Чимчикую вулицею міста, одягнувши темні окуляри. Сонце вже зранку припікає так, що Дибали, стогнали, зупинялися, відхекувалися ділилися спогадами. Я нагадав, як колись ми хочеться якнайшвидше заховати свою пенсіонерську лисину в бодай якийсь затінок. Зовертаю у міський парк. І тут задуха. Старі дерева, здається, стоять стіною проти найменшого подиху вітру. Однак у лисину менше припікає. І то добре. Поволеньки, аби не додавати тілу зайвого поту, прогулююся асфальтованими доріжками, розглядаючи пообік всілякі статуї і квітники. Людей обмаль. Очевидно, подалися до озер і річок. Аж бачу, на лавці сидить мій давній знайомий! Підійшов, привітався за руку і запитав: Ну, як справи? Здоров’я не підводить? Давній знайомий, якого я звик завжди бачити веселим, похмуро відповів: Волочу лямку, та й годі. Болячок вистачає, але я до них не прислухаюся. -А мені ось пенсію підвищили! - похвалився я. -Всього на сорок гривень, та й це плюс. Може, сходимо в якийсь затишний куточок, винця хорошого скоштуємо? Я пригощаю. Ти ж часто-густо запрошував мене до чаркування. Давній знайомий завовтузився: Якось не з руки. Ще й одинадцятої нема, спиртним не торгують. Поки знайдемо підходяще місце, і одинадцята стукне, - підбадьорив я.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"