Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1948 №16 Сторінка 2

Комар 1948 №16 Сторінка 2. Різдвяне ПосланняНова радість. ЛЮДЯМ ДОБРОГО ГУМОРУ І НЕПРИМУШЕНОЇ ВОЛІ Возлюблені Читачки і Читачі! Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов’ю і духом лагідности? 2 Кор. 10. 2. Приневолений жалюгідними проявами нашого негумори-стичного таборового життя, я, як міністр військових справ нашого нового найбільш надійного уряду переможної партії ПУД(зут), звертаюсь до вас, розкинених по джунглях європейського пустару і непрорубних лісах Болівії і Парагваю, з оцим різдвяним словом, з оцим моїм коротким посланням. Тривожні вістки, які впродовж трьох років вбивались Іродовими мечами в мою героїчну душу і немилосерно ранили моє національно-органічне серце та своїм блискучим бездум’ям примушували мене кликати словами св. апостола Павла: «Дякую Богові, що я ні одного з вас не христив» (Кор. 1. 14) останньо, в світлих проміннях завершеної блаженної імітації миру, остаточно замовкли. Нарешті з кожним днем ми прозріваємо і консолідуємо свої несконсолідовані думки і почини і вже тепер розгублений ді-піст не буде позичати в св. євангелістаМатея слів, щоб в патріотичнім гніві взивати: «Де мудрий? Де книжник? Де досліджу-вач віку цього» (Мат. 11, 25), а буде знати, що це є ЦПУЕ і які його компетенції. Чужинець тепер не зупиниться над нашими сварами і не повторить, здивований докраю, за св. апостолом Павлом: «Я на сором це вам говорю: Чи ж немає між вами ні одного мудрого, щоб він міг розсудить між братами своїми?» (Кор. 6, 5). Навіть закам’янілі в своїх явних гріхах дотеперішні політичні противники не будуть по-блюзнірському вимовляти: «Дивіться, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі по тілу, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні» (Ів. 7, 18). Всі ми стаємось «пар інтер парес ...» Від полюсу до Антарктиди людство іде за Віфлеємською зорею свободи і права. У шуканні себе «юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости» (Мт. 12, 38). О, як щиро прагну я в цю радісну святовечірню хвилину, щоб з Різдвом Христовим ми віднайшли свою здавна втрачену мудрість і скріпили нею свої розбурхані серця, свої жагучі пристрасті і охолодили нею невгасимі свої надії на надмірне боже милосеодя на масову емі рацію до Канади і перспективи безтурботного життя на консерві, спорошкованім молоці та на воском хромованій шоколяді... Вже три роки «Ми стали, як сміття, для світу, аж досі всім, як викидки» (Кор. 1, 13), але при спільній добрій волі, коли баран стане мудрим, а мудрий…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"