Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1960 №02 Сторінка 5

/ Лис Микита / Рік 1960 / № 02 / Сторінка № 5
Лис Микита 1960 №02 Сторінка 5. Докупи, то ми, бомбастично висловлюючись, дуже політична еміграція, що по-вовчому блискає білими, хоч і опротезиними, зубами, бо, мовляв, живемо в добі, що жорстока, як вовчиця". До речі, цю вовчицю видумав нам страха рада’’ сам Донцов, в одній із львівських казарень, і ця вовчиця страшить нас по нинішній день. Деталічно, взявши з цеї еміграції кожного зокрема за .шиворіть і добре придивившись, то вже багато із нас нагадує хіба ту беззубу бабусю, що то в одному старому дотепі, сповідаючись, виговорювала такі пристрасні гріхи, що від них спозідяиков.’ ревереяда малощо не почервоніла. Коли ж це все було? Яких сорок літ назад. Чого ж ви з того ще тепер сповідаєтесь? Бо це такі милі спомини... У нас теж так: що не візьми читати, скрізь, усюди такі ж милі спомини. Кожний тепер пише спомини. Дехто вже друкує,- дехто ще. тільки пише, а решта збирається писати. Це свого рода босвий" дух нашого часу. Недаром, .коли Богдан Лучаків-ський, відомий лісовик-інженер, приїхав до Америки, то в нюйорк-ськім порті чекав уже на нього приятель, теж лісовик, але поет, Ромко Купчинський, який сказав на прнзіта’ння таке: Бодю, я вітаю тебе на лоні Авраама! Недаром теж і Русьо Лужниць-кий творив тепер свою шухляду. Як композитор Людкевич Продавав годинник Однією з найбільш кольоротних неться, великий сучасний компо- зитор, у Житті робив враження мало теж підкреслила зм’ягчена до шепелявості вимова. Як це вже згадував в одному епізоді Роман Купчинський у збір-е з пожовклими шпар алами 1 підсипує їх потрохи в Америці", наче старої січки до жолоба, щоб ми, читачі, мали що побожно реми ати. Може тому й мене ось свербить перо писати, не так спомини, як радше дотепи про славну, во вре-мя оно, Львівську Богему. Це не будуть продумані дотепи, скомбіновані їх людей'1, у роді тих, що силою злої навички появляються нераз на шпальтах різних журналів, де беруть якусь-відому персону і твердим редакторським коліном впихають її з головою в якийсь, з другої руки роздобутий, дотеп. Ось недавно я прочитав таку анекдоту про Михайла Мороза, в якій говориться про нього, як про налогового курця, а відомо, що Мороз взагалі не курить. Але мистцям теж не можна вірити. Може він, побоюючись жінки, покурює собі десь поза хатою". До епи, чи веселі історії про Львівську Богему, які, за нашим грішним заміром, мали б постійно друкуватися…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"