Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2022 №04 Сторінка 3

(Гуморески)
Журнал Перець 2022 №04 Сторінка 3 - Гуморески. Копатимеш ось тут!.. У правому кутку від дитячого майданчика... Біля отої розлогої груші-дич-ки... З повітря її густе гілля нам надійно маскуватиме вхід... А ті антихристи, що гасатимуть небом на своїх крилатих армагедонах, може, не додумаються скидати бомби на цей нестратегічний для них квадрат... Працюватимеш вночі... Об’єкт секретний і розкривати його ні перед ким нам не з рукиї.. Ти ж людей наших знаєш... Хай Бог простить!.. Звичайно ж, люба, звичайно!.. беззастережно погоджувався я із жінчиними залізними аргументами. їх тільки зачепи... Від запитань та порад довіку не відіб’єшся... Перші два дні, а точніше дві суворі зимові ночі, пройшли для мене більш-менш спокійно... Я навіть дозволив собі кілька годин, поки не захололи в чунях ноги, непогано передрімати на дитячій каруселі, зручно вмостившись на широкій спині у бегемота. Проте у самому виробничому циклі за ці ночі стався суттєвий збій... Довелось докуповувати паяльну лампу та каністру бензину до неї, позаяк промерзлий грунт без відповідної термопідго-товки не хотів піддаватися ні хвалебному кайлові із легійованої сталі, ані розрекламованому на всіх дорожніх щитах нашого міста лому-шлурмовику... Але то все, як кажуть, дрібниці, які я досить стоїчно пережив завдяки матеріальній і душевній підтримці своєї непохитної в усьому Євдокії. А от із конспірологією вийшло куди гірше. Буквально на п’ятий день мого фортифікаційного будівництва, повертаючись після нічної зміни, побіля дверей ліфта мене ненароком перехопив Сидір Піскоструй, що жив на поверх вище. Що ж це ти, Панасовичу, за суб’єкт такий скромний!.. лисячою хитрістю світилися його зелені очі. Усе щось копаєш, усе щось метушишся при місяці по двору... А сказати по-сусід-ськи, що до військових дій, до ворожого наступу готуєшся, виходить, зась!.. Хочеш сам собі всі медалі на груди почепити?!. А як же громада, по-твоєму?! Від неї ігнор суцільний... Да, брат, так не пайдьоть!.. Якщо всі разом ворога стрічатимемо, то всі разом і окопи по дворах ритимемо... Та я ж не окоп рити збираюсь... винувато опустивши очі, почав виправдовуватись. А нас, зрештою, це не цікавить, що ти там збираєшся!.. Скажи краще, що треба рити... То ми тут таку лінію Маннергейма чи землянку під командний пункт тобі гуртом відгрохаємо, що не плач, моя тьотя Мотя!.. А…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"