Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1962 №01 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1962 / № 01 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1962 №01 Сторінка 3. КУ ПО Л-Н ЕН АЖЕР А Зараз важко встановити, коли саме колишній голова Донецько го міськвиконкому Олексій Михайлович Бахаєв став романтиком. Чи він передчував, що скоро змінить роботу, і вирішив на згадку про свою діяльність залишити в місті щось оригінальне й романтичне, чи йому набридла буденна метушня по впорядкуванню міста і його потягло кудись у захмарні висоти. Невідомо, коли саме на Олексія Михайловича найшло оте бажання прославитися, зате відомо, що зібрав він у себе своїх заступників та начальників відділів і повів такої: Досить кустарщини! Що видатного створили ми останнім часом? Будуємо житла, ремонтуємо житла, возимося з різними водо-газо каналізаціями, морочимо собі голову озелененням міста і т. д. і т. н. Корисне діло, звичайно, робимо, але все ж це буденна проза. А де романтика? Де зліт творчої думки? Не забувайте, що ми столиця Донецького краю. А в столиці мусить бути щось притаманне тільки столиці, щось над звичайне, щось неповторне. Словом, я закликаю вас пофантазува ти і висловити свої пропозиції... Забуяла фантазія і полилися пропозиції. Різні були пропозиції, багато їх було, але ми не будемо зупиняти ся на всіх, а розповімо про останню, яку прийняли як ділову. Тепер нам заздритимуть усі міськради від Львова до Владивостока. Ми таке встругнемо, що всі тільки ахнуть! збуджено тер руки Бахаєв. Першими «ахнули» вісімнадцять мільйонів карбованців. їх було вкладено в будівництво споруди, на котру покладалося завдання рикликати нездорові заздрощі у всіх міськрад від Львова до Владивостока. Словом, почали у місті Донецьку будувати критий ринок. Але суть у тому, що колишнім батькам м. Донецька був потрібен не звичайний критий ринок, економічний при спорудженні і зручний при експлуатації. Пі. Вони замовили проект київському архі текторові Фельдману і натякнули, що мріють побачити «щось незвичайне». І треба сказати, що архітектор Фельдман постарався на славу. Коли проект був готовий, всі зно г.у ахнули. Це, власне, був некритий ринок, а щось середнє між мінаретом і мавританським пала цом. Колони і колонки густим гаєм оточували споруду, різні цяцьки та витребеньки дерлися по її стінах до самісінького купола. Колони, колонки, цянькп і витребеньки не тільки жерли кошти, вони зжерли майже всю корисну площу. У середині критого ринку важко було розминутися трьом тіткам з середньогабари і ними кошиками, але цей дрібний факт не захмарював доброго настрою ні архітекторові, ні будівельникам, а Бахаєву й поготів. їхні думки рвалися у високості, туди, куди зіп’явся величезний купол. Начальник другого будівельного управління тресту «Промжнт-лобуд» Смошсвський радів разом з усіма. Золотий дот несподівано рясно пройшов над будунравліп-ням. Вісімнадцять мільйонів наче корова язиком злизала, а купол все те тягся до неба. Минуло три роки і три місяці... Нетерпіння побачити купол завершеним зростало, а будівництво затяглеся. Місцевому бюджетові довелось всохнути ще на два мільйони карбованців. Критий ринок ковтнув їх, наче собака муху. А місто вирувало. Мешканці Донецька при зустрічі розпитували один одного: Що це будують? Кажуть, цирк! А от і не цирк, а планетарій, бачите, який купол? Там усі галактики вмістяться. Олексієві Михайловичу Бахаєву не судилося побачити…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"