Перець
ГУМОР І САТИРА

Комар 1948 №25 Сторінка 3

  / Перець / Комар / Рік 1948 / № 25 / Сторінка № 3
Комар 1948 №25 Сторінка 3. ПОЛІТИЧНА НЕСПОДІВАНКА Зі столітньої перспективи наша сьогочасна дипломатія не є жадною дипломатією. Колись було бути дипломатом це означало терпіти за народ. Терпіти, страждати, боронити, недоїдати й недосипати для блага народу. Сьогодні дипломатія не терпить за народ, лише народ терпить за дипломатію ... Тому сто літ ставав, скажімо, посол галицьких українців до австрійського парламенту, чіхався в голову раз, чі-хався другий, чіхався третій, а далі врізував коням січку, сідав перед жінкою у фризієрському питанні , опісля брав мило, бритву, що нею його Параня пів року картоплю чистила, смарував милом бороду, з браку пензля мило розтирав пальцями і брився ... Брився це ще замало. Він не брився, а терпів. Бритись такою бритвою то розказувати лисому такі історії, від яких волосся на голові стає дубом. Сьогодні техніка це все упростила. Сьогодні врізався ніяка процедура. Взяв кавалок папірка чи газети, плюнув, приложив і вйо бритвою далі. А тоді що? Папірка нема, газети взагалі ще не було (післяплатники й довжники вже були!). І що тут приложи? Коло полудня витягав такий народній трибун з-під топи воза, за драбини кидав сніп соломи, прикривав це все мішком, клав торбу з двома бохонцями хліба, кватиркою сиру, кавалком сала, чобітьми і збанком, запрягав коней, садовив сина на сидзенє , а сам сідав по-панськи ззаду і вйо до Відня на сесію парляменту. На голові солом’яний бриль, в халяві посольська легітимація, а перед очима його цісарське величество Франц Йосиф І.' Перед заходом сонця відсилав він сина з возом додому, бо маржинка не витримає, а хрисцінин мусить, а сам уже з-під Коломиї продіставався пішком до Відня ... Не лякався нікого. Коли кому щось було від нього потрібно, витягав з-за халяви цидулку, показував, що він за шишка і йшов далі вія нах Він. Перед самою столицею взувався в чоботи і до Шенбруну входив, як справжній пан. Хоч, щоправда, мав биті штани, але тоді ціла наша доля була бита і вони були її прекрасною ілюстрацією ... У Шенбруні сідав перед чудовими водограями, прав у них онучі, мив опорошені ноги, розвішував онучі по квітниках, щоб…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"