Перець
ГУМОР І САТИРА

Комар 1936 №30 Сторінка 3

Комар 1936 №30 Сторінка 3. Громадська невдячність (Автентичний факт). Я е головою в передміській читальні та переживаю у звязку з тим 'безліч різних клопотів. Отже передучора ще до схід сонця прийшла, а правду кажучи, вкотилася до мене одна добродійка, налогоза й професійна комітетова всіх свячених, просфор, вечерниць І Т. д. Пане голово каже я до вас у дуже важній справі. Прошу дуже! Чим можу?... Отже прошу вас, я вже ходила до інших виділених, вони відіслали мене до вас... Слушно! Але в чім річ? Отже, пане голово, померла такато а така, каже жінка. Вона була колись дуже діяльна. Вона раз навіть посудину по свяченім помила... гроші давала на читальню... А вкладку платила? На маєш! Вона тепер збідніла, то в мене позичала небіжка. Вона належала до Брацтва Доброї Смерти... Тому, пане голово, їй належиться чорна фана, клєпсидра й вінець. Фану я вже казала сторожеві вивісити на читальні. На клєпсидри то вже може запізно, бо пополудні похорон, але вінець то таки конче... Пані кажу в касі грошей нема, я про таку члепицю не чув, автім ми не брацтво «Доброї Смерти,«. А, так, жалуєте заслуженому членові вінка? А якби так я вмерла? Пані! Член членові нерівний. Для вас зпід землі ми добули б грО'шей;! А тут я нічого не зроблю, тільки те, що сам піду на похорон. Пішла невдоЕОлена, тріснувши дверима. А я пішов з громадського обовязку на похорон. Стомленої біганиною по виділов.их, професійної комітетової не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"