Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1947 №13 Сторінка 5

/ Комар / Рік 1947 / № 13 / Сторінка № 5
Комар 1947 №13 Сторінка 5. Біля виходу із перону ГОЛОВНОЇ станції вчинилася сварка. Дижурний залізничник твердив, що пасажир, достойний дядя років 45, не віддав квитка і що він поїздом про-їхався зайцем. І хоч як тлумачив пасажир і свідчився своїм суспільним становищем, це нічого не помогло. Всі вірили лише залізничникові. Добродій мусів платити подвійний квиток і кару, дарма, що квиток він насправді мав і віддав його залізничникові, що був не лише гавою, але злобним та впертим бюрократом. Два тижні пізніше. Біля виходу із перону головної станції вчинилася сварка. Дижурний залізничник твердив, що пасажир, достойний дядя років 45, не віддав квитка і що він поїздом про-їхався зайцем. І хоч як тлумачив пасажир і свідчився своїм суспільним становищем, це нічого не помогло. Всі вірили лише залізничникові. Але тоді, як уже виписали добродієві і подвійний квиток і карний наказ, і як добродій мав лише витягти портфель і платити, він сказав: Два тижні тому з тим са- мим урядовцем я мав ідентич ну історію. Я їжджу часто по їздами і тепер я завжди свій квиток підписую своїм при-звіщем і адресою. Я домага- ЮРІЄВІ ШЕРЕХОВІ Ви ні коса, ні помело, Суворий і комічний... Вінчає лавром вам чоло Ваш витвір органічний. Та звольте тут доткнути вас, Як пальцем в табакерку: Чому, чому ви серед нас Як місйе вам у цирку? М. Мертвий юся, щоб ви переглянули квитки, що їх відібрав від подорожніх недбалий залізничник. Переглянули і найшли квиток добродія. Його стали перепрошувати. Залізничника покарали. Ні, це мало. Ви мені мусите звернути гроші, які я вже заплатив два тижні тому через неувагу вашого функціонара. А ні я піду до суду. Гроші добродієві повернули. А коли він виходив із залізничної контори, він усміхнувся під носом і сказав до себе: Але сьогодні я таки квитка не віддав. Хай псявіра має науку. Цим разом добродій попросив свого приятеля, щоб він віддав квиток з його прізвищем і адресою, а сам явно і славно йшов без квитка. Залізничник був у праві, але мусів платити за недогляд з перед двох тижнів. Небесний скринін (Зак. з 5-ої сторінки) вино, шоколяда, гарний кожух» перстенець з брилянтом... Ми ж усі грішні люди. Марно нічо не пропало! А політика не коштує? О ті наради, з’їз- пропаганда, оті газети, що за патріо- Е, поки хвостами махнуть, вони ще штуку надумали: новий статут змайстрували. Щоб суд громадський до них права не мав, щоб закону над ними не було. Мовляв: тебе, Грицю чи .Іване, судитимуть, державних президентів судитимуть, а нас ні! Досі хоч кінці у воду ховали ,а тепер уже й того не треба. Явно, славно пануватимуть, наші вожді любі. От порядки заведуть! За- тизм так добре платять усе коштує, а грошей з коліна не вилупиш. Петро:…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"