Перець
ГУМОР І САТИРА

Комар 1947 №12 Сторінка 5

  / Перець / Комар / Рік 1947 / № 12 / Сторінка № 5
Комар 1947 №12 Сторінка 5. П’ЯТА РУЗВЕЛЬТІВСЬКА свобода Право на смерть «Я ніколи не забуду того прекрасного дня, в якому я помер» сказав присуджений до досмертних робіт український радянський діяч Григорій Степанович Коваленко. Ми якраз обидва ночували під одною дряною шинелею. Мені видавалося, що мій товариш каторги збожеволів. Я вже хотів розбудити інших каторжників, щоб ... «але цей день», продовжував Григорій Степанович, «був одночасно для мене і найбільш проклятим днем мого життя. Ні, я ніколи не забуду цього дня. Це було 3. березня 1944 року. Я був тоді народним комісаром освіти УРСР. На партконференції, що відбулась тоді в Уфі, перший секретар ЦК КП(б)У Хрущов виступив проти мене з гострою критикою. Він заявив, що я фаши-стівський прихвостень і шпигун. Що моя научна праця про релігійність Шевченка є кон-треволюційна, що вона попросту є зневагою для совєтської науки і особистою образою для товариша Сталіна. А коли я хотів виправдатися, всі, люто закричали мене «шпигун, фашист, соборник, націоналіст, довольно с нім, сволоччю. Геть зі залі...» я знав, це прийшов мені кінець. Як колись Скрипникові, Хвильовому. Я пішов до дому, зарядив пістолю і почав писати листа дружині, що була на селі. Нараз під дверима' задудоніло. Отчиняй почув я грубий голос. Так тепер прийшов мій кінець. Я дописав привіт для дітей, підписався і застрелився. Я ще чув гуркіт біля дверей, чув, що вони вивалили двері і йшли до мене. Коли я знову очуняв, я відчував, як мене несено, як мене принесли в лікарню. Я пригадую собі, що до мене підійшов професор Неговський і Хрущов і що цей останній наказав професорові, що я не смію вмерти. Значить, я лише зранив себе думав я. У лікарні було тепло і пахнуло грушевим деревом. Мені дали воду і я випив краплину. Це було добре. Я був змучений. Я хотів спати. Я випив ще краплину води і відчував як сон, блаженний сон, брав мене в свої обійми.» Це був кінець першого життя Григорія Коваленка, наскільки він цього був свідомий. Тут я перерву його оповідання, щоб розсказати про події, про які він допіру пізніше довідався. Коваленко був тяжко зранений у праву грудь револьве-ровою кулею калібру 6 2 мм. Його оперували, щоб витягти кулю, яка застрягла в легенях. Після операції він помер. Лікарі в тому ні чуть не сумнівалися. Живчик, функції серця і віддих перестали діяти. У медичному змислі Коваленко був мертвою людиною. Але…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"