Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2021 №19 Сторінка 9

Перець 2021 №19 Сторінка 9. Продовження. Початок на стор 8 Розпинаються, аж піна, пишуть маніфести, губо ляпають - грозяться про друге нашестя. Яко таті лізуть в хату та на покуть пнуться. Із сансанчми на порозі все не розминуться. Ще й по селах свої гріши, гидко одноликі, пхають в душі палітурку, ніби щось велике. Все не каються ні трішки ниції лакузи: тягнуть босих і голодних знову до союзу. З того радо москалеві, (поділять тра’ вміти!) не звелись на Україні іудині діти. За кавалочок партїдла, «Русскую махорку» батька й матір продадуть ще й одінуть шворку. Продадуть разом з внучками швидкі та моторні. Бо хоч сиво під шапками, а брови все чорні. Не світліють, сучі душі, люттю червоніють. Знов про пекло сатанинське про комуну мріють. Мало, бачте, їм ще крові, малі гори трупів. Погляд людсько засвітився, а треба, щоб тупо. Хочуть, щоб казились діти у нелюдськім слові: «Умєрєть за стяг кровавий завсєгда готові!». Щоб тяглись не до ікони, щоб тяглись до чари, щоб із квітів виростали «Домки і Варвари». Щоб сиділи пічкурами кожен в своїй нірці, щоб були ми малороси, а не українці... Кохаються чорноброві, та все з москалями... Кохаються убогії, бо не мають тями. Наплювали малоумні на святі могили і плюндрують рідну землю, скільки мають сили... На олімпах більших й менших вище всіх законів, позасіли чорнобриві з шоблом «хвалимонів». Ой, цікаве ж те поріддя, оті «хвалимони»! До обіду ганять бога, по обіді б’ють поклони. Помагають ополудні, бісові личини, керівним сракоголовцям красти Україну. Геростратам - владоможцям плазом догоджають, колір неба, колір лану за онучу мають. Та на «брови» поглядають: «Как, товаріщ галава?». А чи сито ремигають, чи не супляться, бува? А за суперхолуями й дрібніші підпанки маслопіють чорнобровим на усю горлянку. Можуть «з булькою» обгавкать за вельможним вказівцем, вміють запросто людину вбить звичайним папірцем. Всі вгодовані, пихаті, всі у лахах модних, правлять слізні теревені про біду народну. А щоб людям було чути, на трибуни пнуться... Офіційно оті вобла Радами зовуться. Он у сивім граді Кия, на звитягах княжих, чути мову чужоземну, чути голос вражий. То обранці щонайвищі, збоку, спереду і ззаду, обпатякують сесійно Верховную зраду. Розляглися на окладах, як барбос на сіні. «Штотікають» сердешні на всю Україну. За каністру продалися з голови до пупа. Лижуть п’яти москалеві, заглядають в дупу. «Гдєтибилкають» невтомно зранку до смеркання. На повістці денній лиш одне питання: «Що дадуть в північній Кафі за Оксану й Гриця? А якщо разом з…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"