Перець
ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1948 №13 Сторінка 3

Лис Микита 1948 №13 Сторінка 3. ГУМОР З РЕДАКЦІЙНОГО КОША День у день приходять до Редакції листи. Редактор, прочитавши п’яте через десяте, легковажно кидає їх до коша. А вони мають свій окремий гумор. Ось пише до нас один таборовий радний: ». Ваші азетка надається для дітей, бо там самі мішти алки. Нема що поважно прочитати. На місце покручених рисунків краще було би містити фотографії...« А якась сороклітня дівиця зід-хає: »...Я дуже хотіла би пізнати Пана Редактора особисто. Я знаю багато всяких анекдот, але не маю терпеливости писати. Може хтось з Редакції, або сам Пан Редактор буде колись в Ре ензбурзі, то прошу до мене зайти і я могла би продиктувати...» Склалося так, що редактор якраз вибирався за ділом до Ре енс-бур а. Прочитавши листа, махнув рукою на діло, і не Поїхав. А один патріот пише: »...Ваш журнал буде мати великий успіх, але мусить попирати націоналістичну ідею. Писати от-верто і ясно проти соціялістичних Феденків і Багряних...» І так далі, тром-тра-драта, через дві сторінки. А при кінці дописка: «...Мойого листа по прочитанню прошу знищити, нікому мойого призвища не виявляти...» А другий »омузений« вже патріот пише таке: »Ви певно моїх віршів ще не читали, але я поет, тільки мене не хочуть допустити до голосу в газетах, бо я пишу націоналістично і маю на меті нашу неньку Україну. Я читаю всіх наших письменників і Шевченка, але вони не показують достовірно нашої епохальної доби! На пробу посилаю один свій вірш зі збірки »3уб за зуб«. Думаю, що він зробить на Вас патріотичний вплив. Ми вродилися для крови Ми залізо гриземо зубами Ми грізно хмуримо брови На ворога йдемо з шаблями. Вперед, вперед, хто йде назад Того бити будемо і в пух і в прах Як треба вмремо, рад-не-рад За неньку Вкраїну! Ах! Не страшні нам могили, тортури І на смерть плюємо раз Бо ми плем’я похмуре Нас народив наказ!» Такі »твори« цілою масою завалюють бідний редакційний кіш, хоч є чимало листів з скаргами на таборові відносини: »...Дня 6-го липня дали в нашім таборі на обід скислу зупу. Напишіть про це в азеті, то Управу шляк трафить...» Або: »...В суспільній Опіці дали мені такі штани, що варта, щоб ваш карикатурист їх побачив. Мав би добру тему до рисунку...» Або таке: »...Чеколяду вкрали, какао вкрали, добру муку крадуть, а дають тухлу, золі покрали, а навіть кажуть, що…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"