ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1948 №10 Сторінка 11

/ Перець / Лис Микита / Рік 1948 / № 10 / Сторінка № 11

Лис Микита 1948 №10 Сторінка 11. ЧЄСНА ЕЛІТО! Вімєркував сми єдну річ тай хтів бим, жибисте тото порушіли в казетьох, ци в Комітеті. Ото, видите, жи сє чи добре в нас іє, то кужний знає: ни по-рєдку, ни супрединадзії, ни ха-ріктеру, ни згоди, ни йкоїс конси-лидації. Кужний тото знає, але чо то так, нихто ни може сказати. А я йкос мєркував про цисе і до-мєркувавсми; всьо биз тото, жи нима єрмарку! Ая же! Люди ни добрі стали, бо кужний чує, жи му шос ни достає, шос му сє під серцьом варит і віфоль у-вати сє нима де. Бо хто то ви ів тілько років нарід биз єрмарку тримати?! Як єсмо були дома, то ни було такого, жиби сє биз єрмарку обув, жиби вітримав . хоц місяц. Йкос воповідав ми йден сторію, жи то раз йшов гуцул до міста, а другий го питат: Май, куди-ко йдете, куме? На єрмарок. Несети шос продати? Нич ни несу. Май, шос мете купувати? Май, нич! А чо' йдете? Або йду, може ми сє назад фєра трафит. Може це було насправді, а може хтос таке вігадав на жарт, але, май, хтос ни дурний, такий, жи се на наших лю ях знаї. Бо то на лю ях тра сє знати, рувніж, як на маржині. А специ-яльни, єк хтос хоче бути ни за вожці, ци за мілістра. А в нас то сє такі сиперують від народу і тото й біда! Бо за Габсбур ів було йнакше. Кужний монарха чєс до чєсу пирибиравсє за простого і йшов між нарід і придивлсвсє до кужного стану, жиби знати, єк хто жиє тай єку має нидиспензію. І биз тото лекше було в цесі чєси кри-стєнинові на світі жити. Єк сє кому кривпа іяла, то міг в кужний чєс вдатисє наві до самого кісапі. А типери-ка де сє власт? Ци до бльокового. ци найвижі до таборового суду тай на цесім шлюс! А на тото всьо мож би запалити, єкби чєс до чєсу пустити нарід на єрмарок. Бо ци тємите, єк це було? Нарід поз’їздитьсє з усіх селів, дес ген аж з під румунцкої границі, позво-зєт всєкого, шумлєт, гівкають, швар отє, а маржина ркиаєт, такий сє рух зчинит, жи кристє-нин хоцби йку гризоту мав, то сє ї збуде ги ніц. Чоловік сє з руж-ним народом здибав, тай поговорив, ци на торзі, ци в шинку. Єрмарок то був наш хлопський пар-лємент. Нарід фоль ував си єк міг, і єк кого було, стати, али навіт найбідніший сє вікричав та ві-гойкав і нихто му того не зборо-нєв. Навік талі енція, ци то єго-мосць, ци їмосць, ци директор всьо перло на єрмарок. Тилько, жи з талі енції, єк бува, походе між народом, ци між маржинов, ни йшла до шинку, али до Бізан-ці на флєкі, або до Народної Тор-говлі на вино, ци на арбату з ру-мом. Сидє, було, красно за столом і вогорє про політики. Імость сє хустєтком вобмахують, бо дужи впріла, а єгомосць все «пшипра-шам« і все »пане дзєю« полійти-кують до самого вечорі. А нинька хто в політиці кажи ци пшипрашам«, ци «пане дзєю«? Валит йден другого в ухо і кажи, жи він димокрад!... А всьо биз того, жи нима єрмарку! Цисе вам пишу, тай помєркуйте си тай вобрадьтесє з паном Мудрим, циби Комійтет не вінаймив на йден день йкийс ринок, ци тор-говицу, тай зо два ши-’ки і йдну…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"