Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1948 №10 Сторінка 3

Лис Микита 1948 №10 Сторінка 3. Глітио, тісно і завізно! Гей купуйте, щоб не пізно! Хто що має, хай збуває! Трах тарах по руках! Пухнуть вуха і долоні Люди, свині, півні, коні, професори і доктори, без диплому і з дипломом, дурні з дому й з-поза дому, дипломати (тільки брати), гей же куме, гей же брате! Дай сторгуєм, додаси, я додам, буде нам, буде вам! Там-та-драм, там-та-драм! Гей же шпарко! Гандзю, чарку! Трах-тарах по руках, тільки міх, тільки мах! Закрутилось, закурилось, ярмарок, що і не снилось! Пухне, пухне голова! Чорта два! Біг пес через овес і на дудку грає, проз ив ногу на ломаці, сів і проклинає. Той мірошник, той есбіст, той марксист уердепіст, той гетманець, той ундист, а той знову уенрист, той угаверист! Що ж тепер, що ж тепер? Може нині, чи в четвер? Дай долоню, та на згоду, так на щиро, не на моду! Гей же шпарко! Гандзю, чарку! По душам, там-та-драм, там-та-драм! Знов міркують, комбінують і па зимне ху-ху! дують! Гей музики грайте, грайте і охоти додавайте! Хоч ще раз, та для нас, бо додому час, час, час! Ярмарок, що і не снилось, в головах всім крутилось, замість думки: трах-тарах, замість слів лиш міх-мах-мах! БАБАЙ НЕ ЖУРИТЬСЯ Ти ніколи нічого не допильнуєш, плаче жінка. Чому не здійняв перед бурею з вікна бутлі з вином? Град розбив її і намарно пішла вся моя праця. Подивись, що тепер маємо? Чоловік, який вже має цього…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"