Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1947 №06 Сторінка 2

/ Комар / Рік 1947 / № 06 / Сторінка № 2
Комар 1947 №06 Сторінка 2. Куди хочеш мандрувати, запроторений земляче? Перед тобою відкритий цілий світ. Ти можеш поїхати й на Гаваї, і в Африку, і Китай і Ар ентіну, і скрізь, куди захочеш, але, звичайно, пальцем по мапі. А покищо без шифкарт і' афідавітів, на підставі самих лише комісійних оглядин і діпі-фікації, можеш їхати в шахти. Або, якщо хочеш, їдь у Бразилію, Там,хочклімат не дуже, але зате люди. Не собі цивілізовані, що тебе обдурити, але ... ... кажуть, що один добродій дістав листа від другого добродія, якому поталанило першою кою групою виїхати туди щасливого діпістського табору. Той лист є тепер відфотогра-. фований, і оправлений у золо- ,* 5 то-вишивані рямці, і повішений над головою голови Головної Української Переселенчої Ради. Уявіть собі, ви запроторені з’їдачі кальорій, пишеться там ми приїхали. Нас післали з місця на два тижні на відпочинок і відгодовання. Це тут називають кар антеною. А як ми вже накарантенилиея, до нас приходять, ну і кажуть: Хочете тут у місті нашому прекрасному Ріо де Жанейро працювати, чи ні? Одні кажуть хочемо, а другі кажуть ні! То тим дру-вим, що в Рою Жайворонків не хотіли залишатись, кажуть: Хочете дістати рунт на власність забез-дурно і бути Панами і поміщиками? Аякже ж! кажуть. То нас беруть, і везуть геть аж у прерію. Там нас скинули серед лісу, лишили нам харчі і палатки, покивали нам на прощання хустинками і пропали. ЕМІГРАЦІЙНЕ Розпочався липень, хоч не пахнуть липи, Розпочалось ІРО, хоч ще УНРРА є .. Чим, скажіть, здушити в горлі тихі схлипи, Що афідавітів світ нам не дає. Стеляться дороги вправо, вліво, прямо, Сняться в снах тривожних радісні світи .. Справді, час вже взяти торбу з сухарями І табір лишати, щоб табір знайти. Т 1 "Ж 7" ТТ ТІ Так ото ми собі знову карантену ... 1 І І ІХІ ... а тут, як посиплеться на нас ка- Ли ДнДв Л" міння, ніби в Ульмі на Багряного. .. Дивимось, а то мавпи. Ледве ми від них відігналися, а тут знову якась мара суне. Бррр ...! Дикуни. Прийшли вони і кажуть нам, звичайно, на мі и. Виставляйте чотири чоловіка до ліду. Виставили вони своїх чотирьох хлопів, а ми своїх чотирьох панів. Ми вибрали самих наших інтелігентів: професора, доктора, письменника і директора. ; Г Дивляться дикуни свому дикунові в зуби і нашому професорові. Такі самі. Дивляться…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"