Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1948 №08 Сторінка 2

Лис Микита 1948 №08 Сторінка 2. ПОСЛАНІЄ Згадайте, братія, сьогодні (Аж щось шпигає в печінках), Які то були Великодні Які то були! ( Ох! і Ах! ). Гай, гай, було тієї слави! (Дзвонили дзвони бам-ба-лам!). Вгинався стіл і гнулись лави (Під ними гості тут і там). Курилося усім із чуба, (чи пан він був, чи хлібороб), Та рідко хто коли дав дуба , (Хіба від орчика у лоб!). З’являвся Зельман на мураві (Усі були й криві й сліпі), І не було кінця забаві. (Згадайте, братія, ДП!). А нині? Важко розповісти. (Пропало давнє, наче сон). .Кальорії гіренько їсти, (Хоч легко п’ється самогон). А Зельмана уже не чути, Самі фокстроти (хай їх чорт!). І серце рветься (хоч закуте) В якийсь заокеанський порт! Згадайте, братія! Припала Дорога пилом. (Ех часи!). Банан вам не замінить сала, А афідевіт ковбаси! БАБАЙ , МОНОЛОГ ВЕЛИКОДНЬОЇ ПАСКИ Із щирим жалем і смутком згадую давні часи. Колись і я була паска, як паска, а' не якась пародія. Коли мене розчиняли, то на сметані і яйцях. А місили в кориті, в якому можна було запарити годованого вепра, або в діжі, в яку зразу сипали в розчину міх муки. А з якими церемоніями сажали мне аздині в піч! Як підкурювали свяченим зіллям, як зашіптували й замовляли, щоб, боронь Боже, не розпалася, не потріскала й не пригоріла ... А як мене тягли з печі, то треба було розвалювати челюсти, бо виросла, як тая гора! Ну, а вже святити, то мене, звичайно, не несли, а везли драбинястим возом, запряженим парою волів разом з іншими снідами, приналежними до великоднього столу. Якби один такий, гідно навантажений возище, перерахувати на ваші сміхотворні кальорії то цим добром можна було б кормити декілька ваших таборів протягом цілого тижня! ... Ваш поет Руданський пише в своїх Співомовках про того мужичка, що то йому свячене порося впало в болото... Але ж це мусів бути дуже дуже бідний мужик, просто якийсь напівколгоспник, бо справжній азда соромився б нести під цекву порося чи навіть підсвинка. А він котив на віз такого породи- СУЧАСНІ ПИСАНКИ Американська писанка Совєтська писанка стого'звіра, що за одним махом ладен був пожерти всіх отих ваших щурів, що ви їх звете свинками і яких кормить в таборі кухонними поталапками потай від німецького ..віртшафтсамту . А далі ще вантажено на віз цілі оберемки ковбас, полукішки яєць, фаски масла, плесканки сири, в’язанки хрону ... А як мене святили, Господи Боже, з якою то парадою мене святили! ... Було, як дяки в крилосі заспівають Да воскреснет Бог , та як заграють дзвони, та як парубки гукнуть з моздірів і самопалів, то, бувало, знесе з дзвінниці половину даху, а з церковці всі онти пооблітають! ... А вже пан-отця то мусіли старші браття…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"