Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1947 №05 Сторінка 3

/ Комар / Рік 1947 / № 05 / Сторінка № 3
Комар 1947 №05 Сторінка 3. ВІРНА ЖІНКА Круглий стіл Стрункі ноги, зелені очі, червоні губи і золоте серце це власне була Ліда. Любилися в ній усі, але вона вибрала лише одного. Марка. Повінчалися і жили по-божому. Як і слід. Але прийшов 1939 рік, Марко пішов на війну і не вертався. Ліда була солом'яна вдова. Кругла постать, розквітлі груди, загадочний усміх і секс-апіль це власне була пані Ліда. Любилися в ній усі, але вона вибрала лише одного. Славка. Оголосили Марка небіжчиком, повінчалися і жили по-хри-стиянськи. Як і слід. Але прийшов 1941 арештували і слід за Ліда знову повдовіла. Благородне обличчя м'якість, елегантне занедбання задивлені в очі це була власне Ліда. Любилися в ній усі, але вона вибрала лише одного. Михайла. Зголосилося трьох свідків, які бачили в тюрмі Славка замученим і небіжчиком, Ліда й Михайло взяли цивільний шлюб і жили по-людськи. Як і слід. жінки це власне була пані Ліда. Любилися в ній усі, але вона вибрала лише одного. Богдана. Ствердили, що Михайло згинув, як герой, на полі слави, оправили в рямці фотографію його могили, побралися і жили, як лише вміли і як було можна. Але прийшов 1945 рік. Богдана насильно репат- ріювали і споминай, як звали. Ліда,нещасна Ліда, рік. Славка ним пропав. страдальниці, алечінь, тужливі Але прийшов 1943 рік. Михайло пішов у партизани і ні слуху, ні духу. Ліда знову осталася сама. Рези нація, мелянхолійність, доброта і краса дозрілої та досвідченої Зійшлися й хочуть вічний мир Закласти, щоб війни опир Вже не хапав людей на жир. Отож філософа при цій нагоді Спитав я: Мудрецю, скажіть, Чи вічний мир можливий у природі? Старий мудрець коротку мить Задумався, поколупав у носі, І каже так мені: Гм, чи можливий вічний мир ? То ні, Та вічні мрійники були і є ще й досі! * С яйгор знову розпочала тужливе дожидання. Заплакане обличчя, маєстатичний хід, холодність і ввічлива стриманість це якраз була Ліда. Любилися в ній усі, але вона вибрала лише одного. Василя. Газети писали, що Богдана присудили до смертної кари, Василь і Ліда звінчалися і щасливо в діпі-стському таборі. Майже рік. жили Аж минулої неділі прийшов ... Марко. Була б трагедія, якби в понеділок не прийшов був Славко, А коли вже всі були приготовані на подвійну тра едію, то справа знову відволіклась, бо у вівторок зголосився Михайло. У середу прийшов Богдан. Усім їм пощастило оминути свою неминучу долю і кожний із них чим мога скоріше поспішав до своєї улюбленої жінки. Прийшли. І тут спинилася жахлива авантюра між Лідою і... головою табору, який не хотів найти для її чоловіків місця в таборі. Врешті таки їх прийняв на виразний наказ директора Унрра, який не міг відмовити у проханні такій гарній жінці, як Ліда. І тепер вона, кохана і золота наша Лідочка, у понеділок є Маркова, у вівторок…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"