ГУМОР І САТИРА

Перець 1933 №03 Сторінка 11

/ Перець /Журнал перець / Рік 1933 / № 03 / Сторінка № 11

Перець 1933 №03 Сторінка 11. у долоні. Сахно кинув туди спокійний холодний погляд, і за столиками принишкли. Бліде обличчя о іціянта зовсім сполотніло. Губи дрібно затримтіли : Дякую, пане .. Я. .. бракує слів дякувати .. . Двомісячної платні моєї не стало б на це!.. ПОІІШ Сахно поставив шпеньок циркуля на перетині двох рисок, і ледве помітне півколо по- значене олівцем, почало вкриватися чорним тушом. У две і тихо постукали. Увійдіть! гукнув Сахно. На порозі у ввічливому поклоні схилилася знайома постать офіціянта. Перепрошую, пан обідатиме в залі, чи знову звелить сюди подати? Обід готовий! Дякую, Я зійду до залі! В ресторані, коли Сахно проходить повз столи, всі удають байдужість до нього: голоснішає розмова, безпечніший стає сміх. Але він знає, що біля кожного столика не через хвилину, так через дві розмова обов’язково зійде на нього - радянського інженера, що оце закінчує свою закордонну подорож. Біля вільного столика він почав розглядати картку страв. Далеко в проході серед чужих облич майнули чиїсь знайомі очі. Майнули й зникли .. Потім знову. Це знайомий офіціянт. Він незграбно, то просто, то боком, просувається в проході, даючи людям дорогу. В руках на рівні плеча лежить велика таця, повна пляшок, келехів і всякого посуду. Раптом скоїлося щось незвичайне. Офіціянт, даючи дорогу якійсь пишній дамі, наткнувся на стілець, незграбно поточився, і важка таця коливнулася в його руках. .. Болісна гримаса зігнала посмішку г блідого обличчя. Усе тіло вмить ізсмикнулося й застигло, як під тяжким ударом. Таця вислизнула... Біля сусідніх столиків підвелися голови і кілька пар очей байдуже глянули на переляканого ресторанного слугу. Тут сталося щось дивовижне, щось неймовірне. Радянський інженер Антін Сахно кулею зірвався з місця і впав коліном додолу. Простягнуті руки мотнулися понад столом і сховались під тацею. Щось брязнуло, і пругкий стан Сахна гнучко хитнувся на бік, ловлячи рівновагу. Дзенькнуло шкло захиталися пляшки. Сахно підвівся. В руках у нього виблискувала таця, повна посуду і страв. Жоден келех не впав з неї Це була мить . . Сахно посміхнувся до офіціянта і, передаючи йому тацю жартома схилився в поклоні, властивому тільки ресторанним працівникам. Біля столиків поскакували, не ймучи віри своїм очам. Хтось заляскав п Косинець слухняно повертається в умілих інженерових руках і, щільно припавши до райшияи, нечутно ковзається по ній. У кімнаті тихо. З -під зеленого абажура настільної лям-пи падає на блискуче приладдя, на ватманський папір сніп м’якого сві- II Перед очима Сахна пропливають один по одному всі окремі процеси будівництва майбутньої фабрики кухні, фантазія на фронтові готової будівлі вже запалює електричним сяйвом звичайні слова: е ж винні Пом. директора радгоспу .Зелена Долина" (Ізюмщина) Бабченко і зав. фарми цього радгоспу Котяхов у великій розпуці. Трапилася халепа. Випили люди, поїхали радгоспівськими кіньми, проїхали які-небудь десяток-два кілометрів, а коні візьми й поздихай. А потім виявилось, що радгоспівські коні не просто собі коні, а соціялістична власність. Що тепер робити? Чудії! Признатися. Ій-пра, ми не знали, що коні соціялістична власність. І все. І нехай тоді письменник Коцюбин- ський доводить, Коні не винні" ФАБРИКА - КУХНЯ". Сахно не чув, як раз і вдруге постукали в двері, як вони відчинили- ся, як хтось тихо підій II ов до нього. Худа рука з довгими тонкими пальцями торкнулася ного плеча. Сахно обернувся й побачив проти обличчя з скорботним виламом уст. Кава, коле о!.. тихо промовив офіціянт. Сахно незрозуміло кліпнув очима. Коле о? .. спитав він.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"