Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1933 №03 Сторінка 5

Перець 1933 №03 Сторінка 5. Ю. Вухналь Мал. Б. Фридкіна (Продовження див. №№ 1, 2). А. Дюма обмінюється досвідом з молодим, але досвідченим письменником Дюма поквапився й собі покинути спустошену залю МК. До ЛІМ’у, то й до ЛІМ’у*! подумав майже піднесено клясик, звикаючи до сучасних літературних темпів. Вулиця була порожня, бо всі перехожі літератори були в ЛІМ’і. Та незабаром з-за рогу виринула моторна постать. Дюма відразу впізнав молодого майстра слова, що вразив його радісною піднесеністю і неймовірною ударною надхнен-ністю. Це був мишастенький, лисий юнак, що так легко й звично на вулиці годину тому дотворював розділ свого роману. Лице літераторові грало гонорарною радістю. Невже він повертається з ЛІМ’у! подумав знову вражено Дюма, остаточно переконуючись в талановитості пись- Господареві довелося пояснити нездогадливому гостеві, що його книгозбірню складають виключно авторські примірники власних творів. Це полиця з останнім моїм романом Дніпробуд*. Так би мовити роман - турбінологія; я кожній дніпробудівській турбіні присвятив по книжці. Не хвалючись скажу перший Ма нетобуд в літературі один критик - статист підрахував, що тираж цього роману якщо його скласти до купи, вищий за Ма нетну гору! Юний романіст підвів Дюма до велетенської шафи буде Гіг й до менника. Клясик не помилився прізвище юнака було одним із перших у рубриці геніїв- ударників*. Кращого літератора, з яким можна було б обмінятися досвідом, годі було шукати й Дюма ввічливо зупинив молодого письменника. Пардон, дозвольте познайомитись А. Дюма! Прошу! Монченко! відрекомендувався молодик, і не менш ввічливо запитав Пробачте, ви теж письменник ? Так -скромно відказав Дюма й пояснив: Я прибув з Парнасу в бри аді для обміну досвідом. А, ви не тутешні будете ? То-то я вашого прізвища в списках МК не бачив! здогадливо протяг Монченко прийнявши Парнас за одну із братніх республік нашого Союзу. Що ж, прошу, охоче поділюся, це дуже добре. До речі, я вам зможу передати свій останній роман для перекладу на мову вашої республіки! Дюма трохи не зрозумів товариша Монченка, але, боючись видатись молодому колезі неуком, дипломатично промовчав. Якщо охота, ходімте до мене, я віддам жінці гонорар і потім докладніше поговоримо за літературну справу! запропонував товариш Монченко. Буду премного вдячний за увагу! подякував Дюма, поспішаючи за молодиком. дав: А це полекшене видання цього ж роману для дітей шкільного віку довелося скоротити роман на цілих п’ять кілограмів повний роман важить 25 кіло, й охорона праці шкільних книгозбірень вживати роман в неполегшеному виданні не рекомендує. А це... гостинно продовжував романіст... Але Дюма, король всесвітніх романістів, забувши закони пристойности, з сумнівом, у якому ясно бренів жах, перебив господаря: Невже це все ви встигли написати ? Що ж тут дивного! скромно відповів улещений романіст інші за такий же час ще…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"