Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1933 №01 Сторінка 2

Журнал Перець 1933 №01 Сторінка 2. НА СЛУЖБУ ПРИРОДА ЛЮДИНІ Мал. Дм'яніиа й досі не вивезено. На деяких пляитаціях викопаний цукровий буряк ще Ж «з скоріше! Толі б у мене було тут так же добре Хоча б сніг звітах. У Г енерал Шгазету вбік, вмочає вуса Щіо - варшавському, шклянку, з білим чу- нн одкладає шклянку кави иком вершкової піни, кусає хрумтливого ЙЙЖлібця. Генерал встає, витирає вуса сер-ГІїи пнїліить о На паид» ІВІІ -і читає газету. веткою. Він виходить з дому. На генералі світла шинеля з ясними удзиками. З-під шинелі видко сині широкі штани червоними лампасами. Вітер примхливо, ЦШле й з поштивістю, відгинає полу гене-инелі. Червона підбивка. «» ****** »*«»*»» А за генералом біжать сміхотливі хлоп-Вики, тичучи пальцями і весело пере-укуючися. Проте, хлопчиків відганяють. не потрапили вони в об’єктива зні- Імального апарату, бо, як ви, звичайно, І іогадалися, тут триває знімання якогось І фільму. Генерал статист, найнятий кіно-фабрикою, генерал так званий типаж* в’н ДеРжУе додаткові гроші за амортизацію власної шинелі... Тепер ми зробимо до наступного кадру. Темнуватий кабінет, ма глядача поясний риторської величности го Ніколая другого у формі фанагорій-ського імени його світлости принця Обер-Саксон - Гольфштромського Леопольда -Фердінанда Марії - Гуго - Фрідріха полку. Праворуч отець Іоанн Кронштадтський, ліворуч отець Григорій Омський і Петербурзький і всея Росїї Распутін. Мідні амурчики писемного приладдя. Свод законов Російської імперїї". Орли. Над столом схилилася лисина. Лисина відпливав назад. Напливом: обличчя ди- павзу 5 перейдемо Просто перед очи-портрет його імпе в бозє почівшо пломата. Лацкани фрака. Орден святия Анни Первої степені, орден святого Андрія Первозванного. На обличчі дипло-матовім сліди втоми, але разом з тим і чесної безпорочної служби. Дипломат щойно повернувся з відкриття добродійної інституції в державі, де він репрезентує найсвітлішу особу государя свого і інтереси держави російської... Але ні хлопчиків ніяких поблизу нема, ані оператора кіногрупи непомітно, бо дипломат не кінематографічний, а так би мовити, справжній, не зважаючи на те, що існує він на п’ятнадцятому році Жовтневої революції в цілком реальній країні. Навіть ім’я дипломатове відоме нам. Звати його а з и м і р. прізвище Н о р-. От по-бат юшці*, правду ска-як. Доведеться іо поробиш. Але в кожному зати, не довідалися ми, обійтися, п разі дипломат функціонує на всі корки. Він вельми поважно ставиться до свого існування і не сумнівається в реальності своєї посади. На своїй посаді посланника російської імперії Казимір Норкевський, колишній власник заводів на Уралі, почуває себе впевнено. І нічого тут кінематографічного немає. Скоріше тут сильно пахне опереткою. Хоча з другого боку... Ну, і що? Нам, адже, ні холодно, ні тепло. Так би мовити, історичний кур’йоз. О, безперечно, так. Безперечно, діяльність посланника* мало стосується нас, радянських громадян радянської держави, якщо не рахувати білогвардійських знайомств і прагнень цього малозрозумілого посланника". чимало білогвардійської капо- Бо таки сти кублиться по закордонах ? Хиба таки мало їх, гетьманів, самодержців, генералів, губернаторів, міністрів і інших, імена же їх ти, господи, весі?... Ті, хто готують інтервенцію, старанно підготовують цю наволоч, щоб в разі чого", випустити цю хижу зграю на робітників і селян соціалістичної країни. Але безперечно існування царського посланника - річ дика. І смішна, і дика. Румунії чекати не доводиться, таки, кур’йоз, політичний нонсенс, ніщо, пфук. Але в Румунії є люди, що для них цей пфук означає, либонь, більше ніж навіть безпосередні економічні й політичні інтереси румунського народу. ми засобами перешкоджають укладенню радянсько - румунського пакту про ненапад. Вони ненавидять радянську…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"