Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №21-22 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1946 / № 21-22 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1946 №21-22 Сторінка 5. ПЕТРО ПАНЧ Дружній арж С. Самума Не забувайте, Петре Йосиповичу, що й ми запорожці ШІжї : 1 г -Л ТЛ гЯ* * лї * гта ІйЗЙЖет ІЙЯІЙ Ліричний поет Рушив у село поет весною, Ліг на травку під сосною. Легко в нього на душі став складати він вірші. г Ой, село моє, село! Ти ж таке, як І було. Скільки радості та втіхи! На хлівцях похилих стріхи, Над хлівцями птиці, мухи... На тинах висять кожухи, У дворі брика теля, І мене розвесели. Так він пише не міркує, На весь голос декламує. Недалечко у канаві Хлопчаки сидять лукаві, Слухають вірші про стріху, І аж душаться од сміху. Віршика й собі складають І поетові читають: ») .1 гм - І І л- ір к * Я V ’ 7 - у- -Я ж.. І дН ' яЯ 1 ’ '' Я Надто дуже прикру ваду Маєте в собі ви, дядю, Сили в вас ще парубочі, Та підсліпуваті очі. Киньте, радим від душі Отакі писать вірші. В. ЧОРНОУС ЇХНІ ПОРТРЕТИ Малюнки Бе-Ша. Наші зустрічі з критиком Кирилом Рожевим носили на собі печать штампу. Ми бачилися в певний час і в певних місцях: удень по редакціях газет, вечорами в клубі письменників. А цього разу ми раптом здибалися на ба- зарі. даєте? Купуєте? запитав я Кири ла Панасовича. Перебудовуюсь! відповів критик. Я твердо вирішив покинути критику. Ну її к бісу! Маститих критикувати не виходить, бо не хочеться псувати взаємин, ну, а на початківцях далеко не заїдеш. Вирішив перейти на прозу. Прози у нас малувато, поле широке, можна розмахнутися. Що найголовніше в роботі прозаїка? Техніка. А я її знаю. Хіба я не зумію сюжетика зав’язати? А фабулою так читача закручу, що не одірветься. Ну, й кінець зроблю такий, якого ніхто не чекає. Одним словом, про це я не турбуюсь. Тут друга біда. Життя і людей малувато знаю. Так усе складалося, що прогалина вийшла. То в редакції сидиш, а то на засіданнях, а на вивчення життя часу не зали- дання Кирила Рожевого «Хустина». Зміст його такий. Надя Лобода дуже хотіла служити в Червоній Армії, але її чомусь туди не приймали. Тоді вона переодяглася хлопцем і пішла в добровільні. Потім розповідалося про бойові діла Наді. У першому бою всі молоді червоноармійці злякалися, а Надя ні краплі. Усі бійці повзли до ворожих траншей, а Надя ішла на весь зріст, кидаючи в усі боки гранати. Потрапила якось вона в оточення, але не розгубилася. Знову переодяглася тепер уже дівчиною, і…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"