Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №17-18 Сторінка 5

Журнал Перець 1946 №17-18 Сторінка 5. ПОСТІЙНА ПРОФЕСІЯ Ви питаєте, як ми все це зуміли зробити? Скажу. Тільки почну здалеку, аж від самого Берліна. Вірніше, не од Берліна, а ще далі. Є там одна висота 640. Ото звідти і почалося. Одним словом, прийшов мені в батарею на ту висоту лист від земляків з колгоспу. Примостився я біля гармати і читаю... Село, пишуть, наполовину згоріло. Худоби нема. На всю артіль одна конячина. Дочитав я, і так мені на душі стало тяжко. Замріявся над листом і не помітив, як до батареї підійшов лейтенант із штабу. Схопився я. Виструнчився. Козирнув... А він дивиться, дивиться. Плачеш, чи що? питає. Так точно... і нікак нєт! Од-лягло уже трохи! відрубав я. А в чому діло? питає. Та тут, кажу, діло не батарейне, а колгоспне, товаришу лей- тенант. Давай, говорить, розказуй!.. Що ви робили до війни, Джон? Шукав роботи. А після війни? Шукаю роботи. небо, Цікаво, як би розв’язали цю головоломку самі автори? ОРЛИ-РИБАЛКИ Зоологи твердять, що білий ведмідь мешканець крижаних полів і що орли харчуються м’ясом птахів, від дрібних до самих великих, І всілякими ссавцями від мишей до зайців, лисиць, молодих козуль, ягнят і т. п... Кубляться на високих деревах чи скелях... Такої думки натуралісти. А ми незгодні! заперечують автори читанки для першого класу. Життя на місці не стоїть? Не стоїть. Змінюється? Рухається? Безперечно. То чому б якомусь пернатому чи ссавцеві не змінити звички?! І автори примусили білого ведмедя дрівника по льодових крижинах полювати за собаками в тундрі, а гірського орла рибалити в морі і рибою годувати своїх орлят. Не вірите? Перегляньте читанку для 1 класу, складену Н. Забілою і М. Пригарок) та випущену до послуг семилітніх громадян дорослими дядями з видавництва «Радянська школа». Почав я розповідати і журитися перед ним, що робитиму, коли повернуся. Я ж п’ять років головував, кажу, у своєму колгоспі «Жовтнева зоря». Приїду і знову доведеться.. Але як?.. Та тут сталося те, чого я тоді ніяк не чекав. Виявилося, що лейтенант з того самого Раменського району під Москвою, з яким наш район до війни змагався. Він теж був головою артілі. «Ну, так здоров, старий друже!» сказав лейтенант, та й обійняв мене на тій висоті. «Не журись, каже, сержант, все буде в порядку!» Обнялись ми, на душі стало якось радісно, легко. Раптом дзвонить мій телефон Вхопив я трубку. «Сержант Мака-ренко слухає!».. А звідти бас ге май нерала: - Що це у вас там за обійми на батареї?! питає і, чую, сміється. Замітив, думаю, у бінокль. ДВОМЕТРОВИМ ВУЗОЛ Як відомо, арифметика наука точна. Цьо-го не заперечують навіть такі знавці точних наук, як М. Нікітін, Г. Поляк і М. Володіна. І щоб довести своє твердження, склали вони для третьокласників задачник. Та коли почнеш ті задачі розв’язувати, то хоч би ти після третього ще надцять класів закінчив, нічого не вийде. Спробуйте розв’язати хоч би задачу № 15: «Діти зв'язали для змія три мотузки. Перший…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"