Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1946 №15-16 Сторінка 3

Перець 1946 №15-16 Сторінка 3. ОСОБИСТА СПРАВА в 2 я Василь Трохимович з’явився сьогодні на завод раніше, ніж будь-коли. Він попросив секретарку нікого, покищо, не впускати до кабінету. В міру того, як директор заглиблювався у план виробництва свого заводу, брови все щільніше сходились над переніссям. Крива випуску готової продукції неухильно йшла вгору. Але разом з нею загрозливо п’ялася теж угору і собівартість. Саме це і псувало настрій Василю Трохимо-вичу. «Значить, не вмієш керувати як слід, значить не вмієш працювати як треба, товаришу директор», докоряв він сам собі. І що більше думав директор, то все щільніше сходились брови над переніссям. «Хіба охопиш усе однією головою, про все сам турбуватися мусиш, а іншим до цього нема діла», почав уже виправдовуватись сам перед собою Василь Трохимович. В цей час у приймальні почувся галас, хтось наполягав пропустити його до директора, а секретарка, виконуючи наказ свого начальника, голосно пояснювала настирливому відвідувачеві, чому вона не може задовольнити його вимоги. Раптом двері відчинилися і до кабінету ввійшла висока і трохи незграбна людина. В чому справа? роздратовано глянув директор на клієнта і на розгублену секретарку, що стояла позад нього. Я До вас, Василь Трохимович, в особис- А що ж ви робитимете? співчутливо запитав Лебідь. - А я прошу перевести мене в цех залізних конструкцій. Василь Трохимович підвівся, підійшов до БІ-лоніжка і міцно потиснув йому руку. Крім заяви, Пеіре Івановичу, ви ще напишіть статейку до нашої багатотиражки. А з завтрашнього дня ваше бажання буде задоволене. Залишившись наодинці, Василь Трохимович II пройшовся широкими кроками з кутка в куток по кабінету, потім сів до столу і записав у своєму блокноті: «До наказу. Обліковця товариша П. І. Білоніжку перевести в цех залізних конструкцій і преміювати за раціоналізаторську пропозицію місячною заробітною платою». Він вирішив викликати до себе після роботи начальників цехів, завідуючого плановим від-ділом і редактора багатотиражки. В його голові зароїлися думки, і крива собівартості продукції, що неухильно лізла вгору, раптом зупинилася. Скоро вона почне сповзати вниз-Василь Трохимович відкрив ту силу, що потягне її назад. Ця сила таїлася в ініціативі робітників та службовців, про яку він, директор заводу, довгий час забував. П. РУБІН « я в 90 8 Я Й «З а 8» я в № Я Ж ю а № ж ж и м з 8Й й и я и ю » № Лицеміри В Америці, в штаті Луїзіана шистські молодчики по-звірячому катували негра Джона Джонса, ветерана війни. (З газет). Що ж світові скажуть пихаті пани Політики, судді, митці, дипломати? В які викрутаси поринуть вони І найманці їх адвокати-евати? Яку вони відповідь людству дадуть, Чим стануть білить свою хижу породу? Звиватись, базікати знову почнуть Про рівність, братерство, гуманність, свободу! Про їхню б гуманність Нам Джонс розповів, Що бився в Нормандії супроти ката, Й наклав головою, від тих же катів,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"