Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №13 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1946 / № 13 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1946 №13 Сторінка 3. НЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ н и II п вдієш га? й II н Є борються в голові голови кол- II II 11 II Ох, не солодко ж зовсім живеться голові нашого колгоспу Хомі Калениковичу Кваші! Он хоч би й сьогодні: вийшов з дому ніби й зраня, та аж до самісінького вечора не міг ні* защо дійти до колгоспної управи. То те, то інше, як навмисне тобі ставало наперешкоді. І справді, тільки но порівнявся з садибою колгоспного механіка Пилипа Козоріза й подумав був, що варто було б намилити добре голову йому за прогули та взагалі кепську роботу в колгоспній майстерні, як ось тиць сам Козоріз перед ним! І враз немов би обценьками вчепив* ся в душу зайдіть та й зайдіть до нього. Де ж пак кабана вчора заколов, і ковбас Козорі* зиха наробила таких, що смачніших і в світі немає!.. Ну, що ж ти його в гаспида Не піти людину нізащо образиш, та ковбаси ж в отої Козорізихи, дійсно таки, знамениті! Не раз уже Кваша їх смакував. Піти так, значить, якусь собі вільготу знову хоче Козоріз вимантачити в нього. Це вже небез-премінно тільки так! І ось поки госпу дві, так би мовити, суперечні течії громадська й ковбасна, як права нога його раптом дригонула й самовільно звернула набік просто в ворота до Козоріза. І не встигли вони вдвох з Пилипом зайти в хату та сісти за стіл, а вже Козорізиха подає засмажену з цибулькою, навмір шиплячу ковбасу і до неї пузатеньку пляшку калганівки. Та ще вража молодиця вміє й приговорювати в лад: Свиня, каже, любить пійло, так пийте ж, Калениковичу, на здоров’ячко! Пийте та годуйтеся, будьте такі ласкавенькі, прошу вас!.. Ну, то як же ти його в гаспида не вип'єш? Та ще й калганівки, та ще й до ковбаски га? Отож по одній, та по другій, та по шостій... І наче вже на дні в пляшці залишалося, так ні ж бо знов тобі повна стоїть на столі! Тьфу! А час мов скажений летить: не зчувся Хома Каленикович, як полудень уже. Всилу підвівся на ноги, а Козоріз велить жінці: Ти ж, Марино, не забудь занести їхній Парасці Романівні поліндвиці. І хоче Хома Каленикович одмовитись, та не слухається язик, заплітається: Дя... дякую! Так що ж саме, Пилипцю голубе мій, по... потрібно тобі стало від мене га?.. Жнива он насунулись, каже механік, а самі ж знаєте, Хомо Калениковичу, що з ремонтом у нас не гаразд: ні косарок не полагоджено, ні кіс та серпів не приведено до пуття. Та й обмаль їх у нас. Отож треба як-найхутчій їхать мені в область, щоб значить... роздобути там всього. І хоче Хома Каленикович нагадати механікові, що їздив уже той багато разів до області по матеріал та й що пізно їхати, коли люди вже жнуть, але... язик знов, як чужий, інше плете: Ну, що ж, Пилипцю, раз треба й для отих... жнив, і взагалі, щоб тобі в області м’ясо й сало з кабана, то турбуйся, голубе мій! Приходь до управи завтра зраня і враз оформимо тобі все! А по дорозі від Козоріза до управи біля крамниці СІльпо зустрічає голова трьох жінок з бурякової бригади, і тільки но збирається пробрати їх, чому це вони не на буряках, як одна з них сповіщає: Поспішіть, Хомо Калениковичу, до крамниці пива туди привезли бочку! Та куди ж ти його станеш тепер пробирати прогульниць, коли он така звістка! Голова дає ходу…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"