Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №12 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1946 / № 12 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1946 №12 Сторінка 2. Малюнок Бе-Ша. І кури сміються... От шкода, ми на довгоносика на гастролі, а до колгоспу артисти теж на гастролі поїхали. Хай їдуть. Мені просто смішно з їх довоєнного репертуару. * * П Р И Н А Це була саме та зустріч друзів, про яку мріяли довгі роки. Вечірка почалася рівно о шостій годині вечора, але... через рік після війни. * Люди, що колись працювали в одному цеху, з’явились тепер представниками різних фронтів і різних родів військ. Піхота, авіація, артилерія й танкові частини були репрезентовані чоловіками, зв’язок, зенітна артилерія і медицина жінками, а від морського флоту була присутня Поліна Півник, колишній молодший кок бойового корабля. Наближалася північ, але здавалось, що друзі ще й не почали розвантажуватись од спогадів. У розмові переважали вигуки, сміх і жестикуляція. Бойові епізоди сипались один за одним. Раптом дівчата, крім Поліни хазяйки кватири, як по команді встали і сказали: Час додому, час! Що ви? Ще рано! Сидіть! Ні, не вмовляйте, бо на нашому кутку е хулігани, як пристають до жінок. Ми їх, звичайно, не боїмось, але все ж неприємно. Хлопці розсміялись. Ех, ви, фронтовички! Ми вас проведемо. А Полінин чоловік танкіст Микита Півник сказав: Тихше. Є проект. Треба зло виривати з корінням. Пропоную провчити хуліганів по-фронтовому, щоб вони закаялись дівчат лякати. План дуже простий. У сусідки є чорнобура лисиця. Одну дівчину ми одягнемо у все найкраще, дамо їй цю лисицю і пустимо як принаду в завулок, а сами йтимем позаду. Нехай спробують! Ця пропозиція сподобалась усім. Поліна побігла одягатись, а друзі розробили стратегічний план. Всі вони розбиваються на три групи: попереду іде Поліна, як принада, за нею група охоплення хлопці, крім льотчика Олеся, що разом з дівчатами й акордеоном мав бути глибоким тилом. ...Поліна сміливо увійшла в темний завулок, демонстративно помахуючи пухнастою горжеткою. В руці у неї була величезна сумочка, яка своїм вмістом могла запаморочити голову першого-ліпшого злодія. В кожній світлій плямі від вікна Поліна затримувалась, порпалась у сумочці і крутила плечима так, що кожна волосинка чорнобурки грала на світлі. п а друзі розробили страте- н Проходячи повз одну хвіртку, Поліна насторожилась. У темряві притаїлись дві постаті. Але через хвилину вона зрозуміла, що то, иа жаль, не хулігани, а звичайні закохані. Коли б Поліна захотіла послухати про віщо розмовляють ці закохані, вона б гірко розчарувалась закохані мовчали. Юрась чекав сприятливого моменту, щоб відкрити своє палке серце, а Зоя нетерпляче дожидала, коли буде це відкриття. Вони стискували один одному руки, ніби викручували білизну. Зоя перша помітила Поліну. Чорнобура лисиця! Натуральна! прошепотіла вона, зітхнувши. І ти теж лисячою хворобою страждаєш? з прикрістю сказав Юрась, Аж ніяк! відповіла Зоя, Проте... дуже красиво. «Усі ви на один зразок» хотів було від- рубати Юрась, але раптом помітив постаті II чоловічі Ю крадькома пройшли повз хвіртку. II Юрась вийшов на тротуар і побачив, як, притискуючись до будинків і парканів, темні силуети перебігали поодинці за дівчиною в…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"