ГУМОР І САТИРА

Перець 1946 №10 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1946 / № 10 / Сторінка № 5

Перець 1946 №10 Сторінка 5. СОН У РУКУ Знову ви? здивувався черговий відділу міліції, і обличчя його стало сіре від нудьги, Ну, що там у вас трапилось? Олімпіада КостІвна пишна, молода дама у картатій сукні, схвильовано витріщила і без того витрішкуваті, блакитні очі. Ні, ще не трапилось, але трапиться! Сьо годні обов’язково залізуть! гаркавила вона. Ви мені вже десять день заявляєте, що до вас «сьогодні обов’язково залізуть». Які у вас е беззаперечні підстави стверджувати, що «залізуть» саме сьогодні? Я бачила сон, ніби у вікно влетів хрущ. Ну, це не підстава. А потім уранці я коло нашої дачі зустріла одного дуже підозрілого типа. Він на мене та-ак подивився і двічі озирнувся. Ви теж озирались? Звичайно! Чи не здалось йому, що ви підозріла жінка? Що ви! Як бачите, підстави у вас однакові, але ЮВГОНОСИК НЕ ж Малюнок К А гніта. Півень. амочки, кінчайте ваші це не означає, що вашу кватирю, як ви висловлюєтесь, «обчистять». Сьогодні обов’язково! Майте на увазі у нас пропав собака. Хіба це не аргумент? Його напевне отруїли злодії, щоб забезпечити собі плацдарм. Добре, сказав черговий я направ* лю до вас людину. Двох! Двох. Тільки дайте слово, що ви не будете більше пророкувати. Згода! Будь ласка, не забудьте: дача номер вісім... Мій чоловік у довготривалій командировці.. Він так вам буде вдячний... Коли Олімпіада Костівна вийшла, черговий викликав двох позаштатних любителів суспільного порядку і сказав: Ось адреса. Доведеться почергувати ніч у громадянки Цяцько. Коли що трапиться, дійте рішуче, а головне без шуму. Любителі вчасно прибули на місце. Олімпіада Костівна почастувала їх чаєм з пундиками і, повіваючи широкими крепдешиновими рукавами, сказала: Ця дача не моя. Я дачниця. Шоб про- теревені, час уже на роботу. йти до мене вночі, треба постукати в двері на терасі. Прокинеться Юхим Юхимович, крізь нього хід до Володимира Івановича, а від нього, крізь Віру Петрівну на сходи. Під сходами кімната Горобцевича, а на горі оце моє гніздечко. Рівно одна шоста дачі! Балкон пополам з бухгалтером Волосожаро-вим... Зваживши становище, я вирішила, що злодії зосереджуватимуться в районі дров’яною сараю і потім по одинці просочуватимуться до мого вікна... Давайте, громадянко, не будемо... сказав старший, і Олімпіада Костівна, залишивши охорову в своїй кімнаті, лягла спати з Вірою Петрівною. Сусідки дозго обмінювались страшними бувальщинами. Скрипіли сосни. Потріскували розсохлі мостини. Моторошно хропів бухгалтер Волосожаров. Олімпіада Костівна! ЛІпа! Лізуть!.. перелякано…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"