Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №05-06 Сторінка 4

Журнал Перець 1946 №05-06 Сторінка 4. КОЛИ РОЗТАНЕ СНІГ Малюнок О. Козюренка хай хоч що роблять вперед комсомолів! І, підібравши плаття, стрибала на припічок і сідала на піч. На яечі було повно пуху. Вона брала його у руки, він був теплий, * - **-------- -------- 1 -* ---------- шию, вона ка Так, так, Галько, ще трошечки І ти будеш найкращою дів- і палива, Покажи, Галько, як ти дивишся з печі в майбутнє, моя ясочка донечка, моя комсомолочко, бо коли він з Армії прийде додому? Одного разу, як вона сиділа дома і чепурилася перед дзеркальцем, вибираючи з кіс дрібненький пушок, до хати постукали, потім зайшла Мотря Стратонівна, голова колгоспу, стала проти Гальки й сказала: тепло підіймалося над ним і ніжило Гальці обличчя і зала: кою в світі, не шкодуй тільки палива, але не будь і марнотратом. , моя ж чим ти потішиш батькове серце, Л и Мотря Стратонівна, голова колгоспу, стала проти Гальки Ну, розказуй, Галько, як у тебе тут діло? Галька зашарілася і стала тарабанити, вона казала сто лину, і ось що вона говорила: - Писдать, Мотре Стратонівно, їжебогу, пищать, такі такі жовтюсінькі, такі гарнюсінькі. Всі лупляться, вже чотирнадцять, ось погляньте, ось подивіться. Я ж вам казала, я ж говорила: коли вони лупляться під квочкою, то чому їм не лупитися без квочки. н слів на хни. манюсінькі, вилупилося Ану, чекай, лишень, на хвилину, зупинила Мотря Стратонівна, Галька стихла, і в хаті стало тихо, як у вусі. 1 Мотря Стратонівна на свої власні вуха почула, як на печі у пуху, мов срібні дзво- ники, один запищали курчата, такі ще молоді, день, або пів дня од роду. н н що не було їм більше як А таки справді пищать, трясця їх матері, зачудована і повна подиву сказала Мотря Стратонівна. без інкубатора і без квочки, ироко ступивши, просто в чоботях стала на припічок. Галька плигнула слідом за нею. Проти Мотрі Стратояівни вона була як билинка, руки мала довгі й тоненькі, а руки в Мотрі Стра-тонівни буди справжні руки, і Галька закричала, бачивши, що Мотря Стратонівна занурила їх у пух. Та ви ж їх подушите, вони ж такі ще малята! Проте, Мотря Стратонівна порпалася в пуху, І на долоні в неї заворушився і зацвірінькав жовтий і ще вогкий розбншака-козак на крихких ніжках і з манюсіньким і теж жовтим дзьобом. Він сказав , ш-пі-пі!.. ! г і ! * ! »« »-и і. .і і її» і ! » ! і І II ІІ « І - ГАЛЬКА БУЛА НАЙКРАЩА У СВІТІ дивлюся впе-іе заквок- Було їй тільки сімнадцять літ, і була вона надзвичайно красива. Це знав цілий світ, а найкраще її мати Лукеря. Мати була закохана в свою Гальку, і щоранку вона казала: Донечко моя, красуне моя, сходить сонце, пора і тобі вже вста. вати. п Галька розплющувала очі, дві секунди дивилася мамці в обличчя, потім враз підбивала ногами, і ковдра летіла під саму стелю. У них була діжка й шаплик. Галька підходила до шаплика і починала лити собі на голову, на плечі, на спину. Вода за ніч ставала різкою й холодною, і коли Галька вилазила із шаплика, вона була іде гарнішою, ніж мати бачила її вчора, І Лукеря казала: Донечко моя, моя галочко чорнопіра, красуне моя, кинь свої дурощі, бо ось побачиш, тебе засміє ввесь колгосп. Дди на роботу. От весна уже, землі парують. Чуєш батько повернеться із Червоної Армії, скаже: «Галько, дочко моя найкраща у світі, скажи мені, Галько, а чим ти потішиш моє батьківське серце? Я бив німця, я був перед смертю я дивився у вічі їй, але бачив тільки тебе» бо ти краща за небо, бо ти краща за сонце, бо ти краща за все, що є тільки на світі. То ж скажи мені, моя яблуня у цвіту, що ти тут без мене робила?» Отак він скаже, а н п н Але Мотря Стратонівна йому не повірила. Вона занурила в пух обидві руки, зробила з них решето, підняла його вгору і в цьому решеті заворушилися всі чотирнадцять козаків. Вони були теплі, дружні, бадьорі, вони скребли…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"