Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1946 №05-06 Сторінка 3

Перець 1946 №05-06 Сторінка 3. ЯСЛАМИ КОЛИ РОЗТАНЕ СНІГ Малюнок О. Козюренка всьому: І на природі, і на веселе сонце, Наближалась весна... Це позначалось н людях. Природа починала пахнути свіжими лозами, і ваче напідпитку, частіше підморгувало з неба людям. Щодня плакали стріхи, справляючи поминки зимі. Та ще більше відчувалась весна на людях. Ходять теж як з перепою. Щодня женяться, щодня співають, гостюють, закусають, похмеляються... Особливо голова нашого колгоспу Іван Сироватка. Що говорить, пощастило людині: мав сім дочок, як той Кукса, і всіх в одну зиму заміж віддав! Там гульні було... з різдва й до масляної і з масляної, мабуть, буде аж до великодня, без вихідних. Рахівник Пакте, лей Кислиця, він же й комірник по сумісництву, аж схуд од тих свадьб. Ну, як же? Хіба ж вистачить Сироватці на ті свадьби власних трудоднів? Треба виручать і з комори, і з контори. Трохи авансом, а трохи балансом... Та то вже пусте, якось кінці з кінцями зведуть, а які не зведуться, то ті можна і в воду. Іван Сироватка за тими ділами так закрутився, що забув про те, що і земля навколо сонця крутиться і, що, в зв’язку з тим круженієм, у природі буває не тільки різдво і масляна, а й... одне слово, прогавили весну. Забули про те, що і в цьому році доведеться в поле йти орати й сіяти, та ще як сіяти! По-післ «воєнному! По-п*ятнрічному! А тут Сироватка просвадьбив усю підготовку. читав, яка з району приходила. Все на завтра відкладав. І головне, що обидно, як ви думаєте, хто указав йому на прорив? За поли сіпнув? Зяті!.. Еге. Там хлопці бойові, хоч куди. Кожний зять у заслугах, в чинах і з біографією. Як не сержант, то єфрейтор, коли не інвалід, то зовсім демобілізований. Дочок побрали, горілку попили, а потім і давай тестя уму-розуму вчить. Ти що ж, кажуть, старий телепень, нічого не робиш, до весни не готуєшся? Реманент ні к чорту! Коні ледве ходять. По гари ка вся Сироватка із зятями, трохи просох од тих свадьб і приступив до ділов. Одні папірці тиждень перечитував набралась їх ціла скирда, аж очмарів за ними. І він, і Кислиця. Про що тільки не пишуть з району: і про гній, і про буряк, і про зерно, і про кадри; реманент лагодь, коней годуй, будки для мадське харчування організовуй, дитячими тільки виконати прочитати все важко. У Кислиці аж лисина пропотіла. В понеділок видався такий день, хоч у дворі колгоспу, бо знали, що вже треба чині зяті вимагали негайно починати сівбу. Не вчіть! огризавсь Сироватка, я в поле ходив... Земля ще вогка, хай протряхне. Кинеш овес у грязь будеш князь, гомоніли бригадири, може почнемо? От що, дорогий тестю, давай по-нашому, по-воєнному. Веди в атаку, а то самі підемо! сказали зяті. Люди вирушили в поле. З скандалом, з лайкою, а все ж вирушили. У того не було посторонок, той не мав істика, хтось ка ходу лагодив лею, вовтузивсь біля ярма, рипіли немазані вози. А все ж поїхали. Вістка про весну облетіла все село. До контори колгоспу пішли старі й малі, дівчата й молодиці, люди добре розуміли, що значить весна. Кожному не хотілося губить свій трудодень. А як же мені, на кого дітей кинуть? бідкалась якась молодиця. н 1 н и 1 Два місяці навіть пошти не н п II трактористів давай, гро-яслами забезпечуй, « не куди» Все село зібралось починати роботу. Снроват- ІІ Іди до Сироватки, требуй. Жінка взяла дітей на руки, замкнула хату, подалась до контори. Іване Стратоновнчу, прийшла і я на наряд..* Де наші ясла? Дітей занесу і в поле. Сироватка аж позеленів. Ясла! І ти мені з яслами! скипів вій. Ось ясла!... І нервово показав на свій кабінет. Жінка дивилась на голову, нічого не розуміючи. А де ж... завідувачка? Хто прийме дітей?.. Завідувач я!! істерично вигукнув Сироватка. Точно, він, зареготав…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"