Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1946 №08 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1946 / № 08 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1946 №08 Сторінка 4. Малюнок О. Козюренка Товаришу ветеринар, хворий я. На ноги? урниці! Ось тобі путьовка до «Заготшкіри». Бажаю всього найкращого. Поправляйся!.. О Р А значить перебільшити його талант. Юхим Назвати Юхима Дубчика блискучим ора тором Отже, давайте ке перебільшувать. Дубчик не любить великих аудиторій і не пе н реносить, коли на нього дивиться більше, ніж одна пара очей. Оратор з Дубчика, як кажуть, середньо-пересічний. НІ польотів фан тазії, ні словесних водограїв. Навпаки, він дуже економний на слова. Такий економний, що на своєму весіллі виголосив найкоротший у світі тост. Підвівся, підніс бокал, сказав одно тільки слово «Трахнемо!» й перехилив бокал. Другу лосиз у підвівся, промову-тост Юхим Дубчик внго-деиь народження свого сина. Теж і теж підніс бокал, і теж сказав «Трахнемо!». Після того Юхим Дубчик довго не ви знову. В ступав. А оце успішно виступив ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ Малюнок М. Вайсборда Завіщо мене зняли з роботи? Я ж нічого ие зробила! От за це Й зняли. У Бречському колгоспі ім. Ворошилова, Корюківського району на Чернігівщині (голова Могильний С. Н.) не борються за збереження кінського поголів’я. Ветеринарний догляд зовсім відсутній. У 1943 році в колгоспі було 72 коней, а на кінець березня 1946 р. залишилось 25. 3 листа інваліда Вітчизняної війни Ол. Ммхальченка). опоможіть стати на ноги. клубі. На інтимній вечірці. Були тільки свої співробітники з дружинами. Завклубу Юхим Дубчик вийшов на сцену, поставив поперед себе стілець. Сперся на його спинку, мов на трибуну, й глянув у зал. А зал глянув на свого завклубу. «Боже мій, подумав Юхим Дубчик, чого вони всі витріщились на мене?» і в нього похололо в колінах. Він якось незграбно відступив трохи назад і потягнув за собою трнбуну-стілець. У залі хтось чмихнув, хтось сказав «просимо», хтось ляснув у долоні. Дубчик заплющив очі, розстебнув комір сорочки і сказав: Товариші... Ми зібралися, значить, у тісному колі... Потім застебнув сорочку, розплющив очі і знову сказав: Значить... Зібралися ми... в тісному колі... колі... І раптом згадав, як розказували, що, коли спіймати курку й накреслити навколо неї крейдою коло, вона ніколи не переступить білої лінії. Так от... значить... сказав Юхим Дубчик утрете, ми... в тісному колі. ї відчув себе отією куркою. Юхим Дубчик глянув на стелю й благально промовив до неї: Ми зібралися в... тісному колі!.. Потім глянув у зал. І побачив дружину. Вона сиділа в першому ряді й показувала йому пальцями на ноги. Юхим Дубчик глянув собі…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"