Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1922 №02 Сторінка 3

Журнал Перець 1922 №02 Сторінка 3. №2. ЧЕРВОНИЙ ПЕРЕЦЬ. З Зеленіють в гаях дерева, Зеленіють кущі і трава, Зеленіє обличчя голодних І надія панів благородних... Прийшла весна, розвійся сум, Зелений шум, весняний шум. Заспівали в садах солов'ї, Заспівали щигли в Генуі, І підсвистують ім батоги Там, де бракне радянських стягів... Лунайте співи весняні Тужні, веселі, бунтівні. Загули над квітками бжілки, По церквах загули батюшки: Медяну ізбирають росу, У мед проварюють сльозу. Покиньте суми, геть нудьгу Зелений шум, весняний гуд... Пахне скрізь ароматом весни, Трохи пахне залізом війни: Рояль-Дотч, Шта ндар-Ойл ь-Компані Ділять нафтні рурки запашні... В повітрі втомні аромати... Впивай душе, радій, комраде. Пташки кубельця повили, Пищать в них дітоньки малі, А людські дітки теж пищать Біля чиіхся кубельчат... І вже колишній комисар" Про теплий мріє самовар... Росцвітають барвисті квітки, В них живуть комашки і жучки, Рясно квітнуть: хабар, кримінал, І буяє життям трібунал. Живе, шумує гай і стел, Росте, буяє, квітне НЕП. А над всім переможний мотів Як розливи гарячих сонців, Дзвони криці пісень робітничих Весняних, молодих будівничих: Над обрієм горять вогні Вогні довічньоі весни! І ревонули сурми архангельські.... Разверзлися небеса... Репнула земля і покололася... Пороскри-валися могили... Попідскакували кісточки одна до одноі, взялися цупко м'ясом, поз'язувалиоя... Дунуло душами... Хутенько вскакують душі в тіла відповіднії. Схоплюється народ православний і підтюпцем біжить, по дорозі настьобуючись. На суд страшний поспішає люд божий, мужеський і женський, старий і молодий, бородатий і голений, зєло грішний і світлолраведний. і так собі, середній, угодовець, що одноі неділі до православної, а другоі до автокефальної’... Г сяйві золотому, на престолі високому, сидить грізний аваоф. Одесную Христос. І ЗМОВКЛИ сурми. Встав суворий (’аваоф: --Чи всі зібралися*?... Домкомам перевірити за особисто ю в і дн о в і да л ьн і стю. Всі, ГОСПОДИ. Судитиму вас по ділах ваших... Слухай мою команду: Коториі вівці праворуч, коториі кози ліво-о-о-руч! . Лавиною сунуло все в праву біч. Поперед усіх, вистрибом ударив мабуть чи не найсвятіїпий, мабуть чи не найсміренніший, з ласки божоі, патріарх, раб божий Гихон, владика і Вєликоі, і Малоі, і Червоної, і Білоі, й Прикарпатськоі.... Блискавкою мигнули Саваофові очі. Громом роздерлось повітря. Заверніть Тихона!! В митрі діямантовій, з хрестом смарагдовим, в шаті золотом вишиваній схилив голову свою перед судією Вєликоі, і Малоі і....і....... Куди побіг, Тихоне? Хто ти єси, Тихоне? --Баран єсмь я, господи. Вівця кротка, господи. Цап єси ти, Тихоне! Баран єсмь я, господи! Цап єси ти, Тихоне! Просили... Давав? Мерли... Рятував?... Гнобили... Захищав? Плакали... Утішав? Так, господи... Давав, рятував, захищав, утішав... Денікінові давав. Колчака рятував. Юденича за- 4. ЧЕРВОНИЙ перець. № 2. . ш. ьраііісЛл, утішав... бо…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"