Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №07 Сторінка 3

Перець 1928 №07 Сторінка 3. ОПОВІДАННЯ ПРО ІНДІЮ Автор цих рядків був в Індії. Майже півроку автор, як велетеньський коник, стрівав по всій береговій Індії, полював за тиграми в джунглях Бенгалії, попивав золоте вино з італійськими моряками в льохах Бомбея, напівголий тинявся по руїнах Трінкомалі. цілував пекучі уста струнких сингалезок в Коломбо... ... аж поки не замиготіла на життьовім екрані остання частина цього чарівного фільму-дійсности. Пароплав об'якорився в Одесі і автор відчув: під ногами твердий рунт рідної землі, а на спині й грудях своїх теплі обійми колишніх друзів. З того моменту й почалось. Ах, друзі! Не я винен, а ви винні, що спогади про цю казкову сонячну країну викликають в мені зараз бажання як-найшвидче припинити земне існування того, хто розпитує про неї. 1 Приїхав я звідти переповнений незрівняними тропичними фарбами, пекучим сонцем, соковитими надпоривами, що вихлюпувались з мене, як вино з повного келиха. Через те перші мої слухачі після трьохгодинної розмови зі мною сміливо могли бігти до відповідної комісії складати іспит на кваліфікованого викладача географії й етнографії. Леоніде, любий, звідки? З Індії, брат... Та не мож бути! Серйозно. Хочеш, розкажу? Я швидко. Яких-небудь п'ять-шість годин. Ой, лишечко! Сашко! Аркадію! Ідіть-но сюди! Тут чоловік з Індії. Віро, Валю! Льоня приїхав! Та годі вам цілуватися... Тут за рогом я знаю затишний ресторанчик. Сідай-сідай, розказуй... Під промінням захоплених поглядів, захлинаючись від гордощів, радости, щастя, я починав: короткий історичний огляд, країна й населення, географнчне становище, політичний нарис, побут і звичаї, торгівля й промисловість, місце серед інших країн, культура і побут, і нарешті мої пригоди. ... наша валка зупинилася в холодку, під розлогими вітами величезного боабаба. В походних келихах заіскрилось рожеве вино. Індус Чос розпалив багаття, і в повітрі смачно запахло засмаженою ногою слона... Тут же я демонстрував (вони завше були зі мною в кишені): уламки слонячих кісток, шматок ліяни й шкляночку води з Ганга. Дійсні, не вигадані, головокрутні пригоди в джунглях, бусенаро-майнрідовський стиль, мій запал все це справляло на слухачів страшенне вражінвя. Розповідай, розповідай ще! Яка вона взагалі, та Індія? О-о, Індія! Житниця світу! Казкова, феєрична країна вічного сонця, незрівняно-сцнього неба, факирів, йогів, пальм, теплопрозорих хвиль, храмів, тигрів, левів, малп... Ах, Індія! Ох, Індія! Ех, Індія!.. 2 Другого вечора мене запросили на якусь вечірку. би давно на Україні? Та ні. Власне, позавчора тільки приїхав. З Ленінграду? Та ні. З тієї... як її? З Індії. Що-о? Та не може бути! І він мовчить! Хлопці, чуєте? Розкажіть. Та розказати можна. Чому ж не розказати? Тільки коротенько. Я сяяв від щастя, і за годину, після історичного й політичного огляду, серед тиші дзюрчало, як струмок: ... в келихах іскриться вино. Індус Чос... в повітрі смачно пахне ногою бегемота... Ах. Індія! Казкова, феєрич... Факири, тигри, пальми... З Дррр... Ти біля телефону? Говорить редактор Червоного Прапору". Пишеш? Пишу. Ну, як? Нічого. Зараз кінчаю передруковувати й однесу до редакції. Що-о? За три тижні книжку про Індію? Яка Індія? Я оповідання про Махна написав. Та ти збожеволів! Сідай зараз же й пиши книгу про Індію. До-речі, як воно там? Я ж і досі тебе не бачив. Розкажи. Ніколи не треба відмовляти редакторові. Я палив цигарку і закинувши ногу за ногу, говорив у рурку: ... іскриться рожеве вино. Індус Чос запалив багаття, і в повітрі смач... запах... засмаж... Загалом, нічого собі країна. Феєрична, як той казав. Пальми там всякі... До побачення. Читач уже, мабуть, помітив, що історичні, географичні…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"