Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №16 Сторінка 5

Журнал Перець 1928 №16 Сторінка 5. ЯК Я СТАВ ХУЛІГАНОМ На станції Н., куди поїзд прибув о десятій годині вечора, в ваше купе увійшов новий пасажир. В рогових окулярах, солідний брюнет років під сорок. При чому солідність ця була в усьому: і в жовтому новенькому портфелі, і в фетровому капелюсі, і в короткому модному пальті. Новий пасажир чемно нам вклонився, спитав, де вільне місце, повагом витяг гаманця і, подаючи носієві карбованця, сказав: Спасибі тобі, братець. Далі я вже сам влаштуюсь. Поїзд рушив. Новий пасажир скинув пальто й капелюха, не поспішаючи порозкладав свої речі й сів. Хвилин десять усі мовчали. Правда, нам трьом, що досить наговорились, не було вже про що говорити, а новий пасажир, очевидно, не хотів перший починати розмову. Але нарешті він не витримав. - Шановні громадяни, сказав новий. Чи немає в вас шклянки води, або нарзану? За обідом, знаєте, випив трохи, і закусив паюсною, і зараз пить, пить... На жаль, нема, відповів я. А ви спитайте в провідника, може в нього є вода. Новий вийшов з купе, але швидко повернувся. Немає і в провідника, сказав він, зітхнувши. Порядочки! У вагоні нема води, прямо хоч пропадай. А зупинка лише через годину. Цей поїзд швидкий, на малих станціях не зупиняється. Не знаю, що й робити?.. Нічого, почали ми втішати нового. Потерпіть трохи. Доведеться, звичайно. Але ж, розумієте, тепер не дев'ятнадцятий рік, нарешті. Треба ж і для пасажирів дбати. Такий випадок і... В цей час поїзд почав зменшувати ходу й раптом став. Повз наше купе, поспішаючи, пройшов провідник. Що трапилося? посипалось з усіх купе. Невідомо, відказав провідник, зараз дізнаюсь. Пасажири повиходили зі своїх купе й почали виглядати у вікна. Трохи згодом поверн вся провідник. Точно ще невідомо, яка причина, сказав він, позіхаючи, але кажуть, ніби десь попереду на перегоні крушеніє" товарний з рейок зійшов. Піду на станцію, довідаюсь. А хіба ми на станції? зрадів новий наш сусіда. Ну да, відповів провідник. На невеличкій станції. Тому й зупинились, що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"