Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №16 Сторінка 2

Журнал Перець 1928 №16 Сторінка 2. ПЕРЕМОЖЦІВ НЕ СУДЯТЬ Мал. Б. Фрідкіна Були випадки, коли після протиалкогольних докладів та лекцій в клубах влаштовувались п'янки Лектор (після лекції). Я тепер, товариші, як зеленого змія повалено, треба цю перемогу запити)! МОЩІ (Від нашого роз'їзного кореспондента) Київські мощі Скільки б ми, безвірники, не говорили, що бога нема", релігія опіум для народа", земля крутиться, а сонце стоїть на місці", однаково київським мощам від цього ні холодно, ні жарко". Лежать вони собі, оті київські мощі, і в ближніх" і в дальніх" печерах лежать спо-кійнісенько, як і двадцять років тому лежали. Приходить ваш кореспондент до входу в печери, а там екскурсантів чоловіка сто стоять, черги своєї чекають. Ваш кореспондент до дверей протискується. Печерного екскурсовода очима шукає, запитує: Як тут, товар... І на півслові, наче вдарився чимсь, зупиняється. На дверях стоїть грубезний чернець екскурсовод" і просто їсть своїми очима вашого кореспондента. Руки йому як колоди, червоні як кухва, борода як добрий кінський хвіст. Свічку каже чернець, будь ласка купіть... Як свічку?.. здивувався ваш кореспондент. Воскову свічку... Без свічки до печер не можна йти... Щож, довелося вашому кореспондентові купити воскову свічку. 1 всі екскурсанти теж накупили собі свічок. Вирушили до печер. Попереду чернець - екскурсовод", неначе автобус, мчить, за ченцем екскурсанти довгим хвостом тягнуться, а за екскурсантами ваш кореспондент поспішає. В руках йому блимає свічка, він майже на кожному кроці спотикається, а очима ввесь час зиркає то праворуч, то ліворуч. І нічогісенько, що треба йому, а також кожному екскурсантові бачити, він отут не бачить. Як і двадцять років тому, лежать під малиновими покривалами якісь одоробла, як і тридцять років тому висять на стінах їхні портрети", як і сорок років тому, горять над отими одороблами лампади. Дивиться ваш кореспондент на мощі та й думав собі: А чорт же його знає, прости мене господи, який ти, може існуєш! що воно під отими покривалами лежить: чи трухлі кістяки, чи ганчірки, чи може такої якості мощі, що кров їм червоними ягодами на щоках грає?.. Обійшовши печери, ваш кореспондент запитав екскурсантів, що оце тільки зараз вийшли з печер: Що, бачили, товариші, чим попи та ченці спекулювали протягом цілих століть? А екскурсант вашому кореспондентові: Ні чорта, кажуть, ми не бачили... Як би сюди електрику замість воскових свічок, та безвірника екскурсовода замість ченця, та щоб і розкрити оті мощі, хоч трохи, тоді може б щось і побачили, а так ніякої корнети з них... А як для кого, то й шкода... Правду говорите,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"