ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №14-15 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 14-15 / Сторінка № 13

Перець 1928 №14-15 Сторінка 13. ПРИНЦИПІЯЛЬНО ПРОПОВІДНИК Цікаво мені знати, чи оті люди, що провадять боротьбу з різними опіумами, замислюються над засобами? Принципіяльно. Чи не замислюються? Мій знайомий Перепел такої думки і я з ним погоджуюсь, що не замислюються. Ви Перепела не знаєте? Шкода. Коли б ви його знали, хоч так як я, принципіяльно, ви б теж погодились, що не всякий засіб поціляє, як той казав, у точку. Є такі засоби, що, навпаки, поціляють не по опіу-мах, а по чесних і свідомих громадянах радянської соціалістичної республіки. Факт перший. Сиджу я якось у клубі нашому професійному, відпочиваю. Дивлюсь на сплакатені стіни, чепурну блискучу підлогу й так мені радісно, що аж сум бере. Та як його й не сумуватимеш, коли в оцій самій залі на оцьому самому місці, три роки тому плювальний куток був. А тепер? Ондечки бачу на стіні Не плюйте на підлогу". Не лузайте насіння" ,Не кидайте недопалків"... По куточках урни розфарбовані шкода й плювати у них. Словом відбулася боротьба з клубними опіумами й оце її наслідки. Сиджу, втішаюся. Повз мене швендяють клубні члени, а біля мене на правій руці дівча прудкоголове, а на лівій громадянин Перепел. Бачу Перепелові не сидиться. Зиркне оце на застережливі плакатики, почервоніє, заскреготить зубами, зайдеться, аж лава під нами ходором... Виймає цигарку. Ну що ж! Палити тут, здається, не заборонено. Палив, палив, а тоді кидає недопалок на підлогу. Розтоптали. Взявся лузати насіння. Лузає й на два метри від себе лушпиння випльовує. І так вправно випльовує в одну точку, що инший би руками не зумів... Не знаю вже чи він вилузав усе насіння, чи гедзь його якийсь (у всякому разі не я) укусив, а тільки зривається мій Перепел з місця, вибігає на середину залі й тьху! плює. Ну тут обступили його, зараз же прибіг завідувач: У чім справа? Навіщо ви на підлогу? - Принципіяльно, відповідає Перепел, засунувши руки в кешені. Я, каже, не на те десять років революції у клубних членах, щоб ви мене мали за несвідомого громадянина. Та ми вас маємо за свідомого, тільки ж у нас на плювати" урни он стоять фарбовані. Плюйте ви в урни. аж шкварчить Перепел, а я принципіяльно проти. Свідомий я громадянин чи не свідомий? став наступати за завідувача. Кажи свідомий, чи не свідомий? Ну, звісно... свідомий. А-а-а! Так навіщо ж ти, заразо, начіпляв на стіни плакатиків. Не плюйте на підлогу". Що це таке? Для кого це? Скільки мені років?.. І ви знаєте всі визнали, що Перепел правий. Справді член він свідомий, знає, що на підлогу плювати не можна, а йому межи-очі плакатики. Ну й роздратували. Вдруге виявилася непридатність засобів боротьби в нархарчівській їдальні. Прийшли ми з Перепелом обідати. Сіли й чекаємо подавальниці. Перепел гульк на стіну: Не пийте сирої води". А-а-а! вдарив долонею по столі. Перед нами виросла не подавальниця, а, навпаки, подавальник заввишки з телеграфний стовп. Кликали? Сирої води мені, крикнув Перепел. -- Пробачте. Сирої води... Сирої мені, принципіяльно, вискочив з-за столу. Давай його втихомирювати. Куди там! Свідомий я громадянин, чи не свідомий? кричить на всю їдальню. Я, кричить, не на те десять років революції обідаю по нархарчівських їдальнях, щоб мене мали за несвідомого громадянина. Коротко кажучи і тут визнали, що Перепел громадянин свідомий, дуже добре знає, що сирої води пити не можна і нічого дратувати його якимсь наївним плакатиком. Втретє... Про третій факт непридатности деяких засобів боротьби з опіумами говорити мені важко. Одно те, що я не знаю, як я у ту кашу вскочив, а друге сиджу оце й чекаю виклику, добре ще коли до каррозшуку, а то й до самого слідчого. Надало мені піти до міста. Ввечері. Не доходячи до держспиртової крамниці, ну так може кроків з двадцять, зустрічаю Перепела. Назюзю-кався не впізнати. І По це? Ти ж здається не пив? беру його за руку. Не ппив, а тттеппер от ппп ю... Пррринципіяльно... Свідомий я, чи ннне свідомий? Ходім додому... Свідомий. А-а-а! заревів Перепел на всю вулицю. Свідомий?! Так навіщо ж вони... Тут він вхопив мене за піддьовку й силоміць потяг до афішної тумби. Чччитай. Алкоголь зло. Всі на боротьбу". Ясно. Тттобі ясно, а мммені нні, уткнувся носом у тумбу Перепел. Я не на ттте десять ррроків революції щоб мене... Пррринципіяльно... Біля нас не було нікого і мені самому довелося визнавати, що Перепел громадянин свідомий, знає, що алкоголь зло і зовсім не потрібно нагадувати йому про боротьбу з піяцтвом…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"