Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №11 Сторінка 2

Журнал Перець 1928 №11 Сторінка 2. Мал. Л. К. ПОДВІЙНА гра Що це Іван Захарович третю вже партію програє? Яле цим самим він і виграє: він же з директором грає САМОКРИТИКА Товариш Рудко секретар профспілки вже з півгодини мовчки колупав у носі: згідно останнього циркуляра він заглибився у самокритику. Гріхів на душі було багато: піячив, друкарницю по протекції прийняв Кур'єра вчора ні за що вилаяв. Негайні справи під сукно" ховав. Ех, та всього й не перелічити. Одне слово, бюрократизм. Товариш Рудко зідхнув і підвівся. Абраша, сказав він незвичайно ввічливо кур'єрові. Абраша, будь ласка, запросіть до мене всіх співробітників. Хочу побалакати з ними про самокритику. Співробітники увійшли. Товариш Рудко одкашлявся і почав промову. Говорив він довго й зворушливо. Говорив, доки друкарниця не почала схлипувати. Коли ж він голосно зачитав циркуляра, що закликав до самокритики, то навіть кам'яний статистик розридався. Любі товариші, сказав наприкінці Рудко і вдарив себе в груди. Любі товариші! Каюсь! Винен! і ще раз перелічив усі свої провини. Після нього похмуро сповідався статистик, потім инші. Товариш Рудко дізнався, що статистик брав цифри зі стелі, що рахівник тягав додому папір та олівці. Виявилось, що навіть кур'єр Абраша спокусився: здирав, падлюка, старі марки та клеїв їх за нові. Друкарниця так плакала, що з Ті визнань майже нічого не можна було розібрати. Але товариш Рудко все ж зрозумів, що тут були якісь Бобіки та Павлики, і взагалі тяганина. Скінчили. Трохи помовчали, Ходімо до редакції, товариші, сказав Рудко. Усі разом. Разом легше буде... * * В приміщенні редакції був хаос, наче тут гостювали фашисти. Редактор сидів на підлозі серед величезних паперових скель і... колупав у носі пальцем. Самокритикуєтесь? обережно спитав Рудко. Редактор безнадійно махнув рукою. Де там? Хіба дадуть. Ось, бачите, і він вказав рукою на паперовий Монблан ліворуч, Це все самокритика. За тиждень навалило. А це, і палець його перейшов на правий бік це сьогодні зранку одержано. Він раптом підозріло глянув на Рудка. Мабуть і ви теж?. . Кажіть відразу. І ми... признався статистик. Редактор, як опечений зірвався з місця. Павло! Мар'я Степановно! Що це таке? Казав же не пускати. Нікого більше не пускати. Бо в нас матеріялів на всю п'ятилітку вистачить.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"