Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №08 Сторінка 2

Журнал Перець 1928 №08 Сторінка 2. НАСЛІДКИ За одна лише перший день великодних свяг по Харкову до 70 разів було викликано швидку допомогу 5 іазет І На Москалівці Гнат Трохимович Кресало, Не встаючи іззів два кілограми сала, А далі й крихти не попер Вхопивсь за черево й . .. умер. II На Журавлівці громадяни Стос і Ваза, Понапивалися, як кажуть до отказа". П яненний Ваза зцапав Стоса І одкусив йому пів носа. III А на Основі в Стаха Карповича Кручі Таку вчинили гості колективну бучу, Що в бучі цій Щура Микиту Кастрюлею на смерть забито. IV На Холгорі до громадянки Кеті Пельки Прийшла симпатія" її Володя Стелька І догулявсь Володя в Кеті: Утоп п'яненний у клозеті. V На Комунбазі у Терентія Центила, Замість халви, понаїдались гості мила. Про результати" не слід казати: Його пером не описати. Апо.гон Холодно горський СОН ЧИ ДІЙСНІСТЬ? Розвіявся нічний туман і в ранішній півтьмі почали показуватись міські будинки. На вулиці з'явилась одинока постать, яка кудись поспішала. Часом вона зупинялась, відпочивала трохи і знову поспішала. Здоров, товаришу Матвію! почувся чийеь голос. Постать здрі-гнулась і напружено почала вдивлятись в півтьму. До постаті підійшла якась людина і. простягаючи руку, гукнула: Куди це ти, Матвію, так рано? Ще ж гудків не було, та й завод в протилежний бік. Ет... махнув рукою той кого назвали Матвієм, і замислився. Мені сьогодні не до заводу. Ось слухай, що мені снилось цівї ночи і я це хочу перевірити. І Матвій почав: Снився мені цієї ночі страшний сон, немов би з нашого заводу декілька чоловік, а між ними і я, пішли на екскурсію подивитись на новий багатоповерховий будинок промисловости. Ото ж сіли ми у ліфт і піднеслись на найвищий поверх закінченої частини будинку. Коли увійшли в першу кімнату я аж рота роззявив: так там гарно. Ми ходили по кімнатах, любуючись їх красою і від самої думки, що колись в цьому будинку будуть майже всі установи нашої промисловости, ставало гарно, гарно. Від хвилювання мене почало морозити. Я озирнувся, щоб десь погрітись, але ніде не було видно жодної батареї. Я усміхнувся сам до себе. Ох, і вдало ж збудовано! А коли інженер сказав, що їх зовсім нема, мене почало морозити ще дужче.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"