Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №05 Сторінка 2

Журнал Перець 1928 №05 Сторінка 2. ЯКИМ БИ Я ХОТІЛА БУТИ НАРКОМОМ ТАЙНА ТВОРЧОСТИ (0 Одпразникувала я ювілей Червоної Армії та й лягла снаги. 1 приснивсь мені сон, а може то привиділося пролетарське відєніє". Увіходюя у велику залю, прибрану до засідання... За столом президії сидять якихось троє... Тютюнові хмари закрили їх... Кличуть мене. Підходю до столу й бачу, що сидять за столом Карл Маркс, Фрідріх Енгельс та Ілліч... А на столі розкладено портфелі наркомівські... Геть усі, як є... Не встигла я синтезувати свої вражіння в думки, як чую каже мені Карл Маркс доброю полтавською мо- вою: Доброго здоров'ячка, товаришко, чому це ви так забарилися? Ми по вас давно вже послали... А я собі й думаю: .1 коли це Карл Маркс українізуватися встиг". Та все ближче до Ілліча держусь, а той полтавить і далі: Ну, та гаразд, що прийшли хоч теперички, бо нам незабаром і починати слід. Оце, голубочко наша, приглянь собі портфеля до смаку... Бо як у нас завтра святкується день 8 березня, то й треба до Раднаркому жінку... Сміливо, товаришко. Вибирайте... Ось Наркомздоров'я... Я не лікарка. Дарма. Ще ні один Наркомздоров'я нікого не залікував. Унутрсправ... Всі портфелі до мене підсували... Вихваляли кожний наркомат у жіночих руках, чи мовчу. Аж поки не запитав Ілліч: Та якого ж тобі кортить? Тут я осміліла враз: то ж так... А я все собі Хочу я Наркомвоєн... - Що?- Як?.. Сіла й почала: Червона Армія у нас десять років стоїть на варті Союзу Радянських Соціялістичних Республік. Тремтять її вороги. Ну. це по міжнарод-ньому питанню, а по внутрішньому нашому, то червоноармійців дівчата, одним словом, тремтять дівчата ще більш, як капіталізму фортеці й буржуазія усіх країн... Потому червоноармійці зуби щітками чистять... Фізкультуру соблюдають... Ну, і аліменти платить согласні. а щоб женитись, так не соответствує культурою". Ти, баба, а мінє товаришку требується, щоб понятіє про будування соціялістичної культури знала. І розводяться... Стільки, я вам скажу, сліз... Стільки лиха того соромливого жіночого.,. А чому так? Потому равноправія жіночого не соблюдаємо. Червона Армія хлоп'яча, самі знаєте, цілісіньких десять років на варті стоїть... То вже ж їй там, на вершечку стоячи, очі он як розкриваються... От і зуби щітками чистять. От і фізкультурою .. І книжки всякі... А дівчата, як не біля свиней по феодальному пораються, так по буржуазному прядуть та вишивають... От коли б мені портфель воєнмора. так я б перво-на-перво вдарила б Репортьор газети Червона Зброя" Бузичко одержав від редактора термінове завдання -- написати до завтрішнього ранку жіночу статтю". Ви ж постарайтеся, ласкаво сказав редактор. Самі ж знаєте: 8 березня на носі. Так ви ж того... не підкачайте. Коли Бузичко прийшов додому, він зараз же сів до столу і почав обмірковувати незвичну для нього тему. Прямо хоч із пальця висмокчи. Інша…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"