ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №18 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 18 / Сторінка № 9

Перець 1928 №18 Сторінка 9. ФІЛОСОФ Мал Я. Гольмана П'яний: І п'яний може проявити свідомість. Наприклад я: сирої води я не пппив... КІНЕЦЬ ПЕРЕТЯТЬКИНП Злочинці часто симулюють всякі хвороби. Недавно один розтратник дуже спритно симулював божевілля, але його викрили підчас рефлекторного іспиту * ( журная ьнил статний) З кешень вийнято все... На столі лежала купа пом'ятого мотлоху: поламані сірники, потерті довідки, подерта скарпетка і нещадно роздавлений гаманець. Виправдних документів більше не було. Чотири почтові квитанції, три фіктивні розписки візників і рахунок з готелю Комуналь’ це все, що мав Антон І Іеретятькин, складаючи авансовий звіт. Записавши їх на звітному бланку і пильно обшукавши всі свої брудні кешені, Перетятькин мусив був переконатися, що крах може статися з людиною цілком несподівано і зрозуміти його фатальні причини ніяк неможливо. У гумористичного героя не вистачало грошей 173 карб. 12 коп. Решту капіталів ледве покривали зазначені фальшиві розписки й старі квитанції. Перед його очима на стіні висів засмальцьований тещин салоп, у кутку стирчав подертий валянок, а на поламаному ліжку сопіла гладка безхвоста кішка. Продати нічого. Коли, приміром, тещине барахло загнати, то пол-тинннк найбільша ціна, а що-до ліжка й кішки то подумайте сами, товариші читачі, на якого чорта вони кому-небудь потрібні? Біля столу висить гравюрна божої мами, коштує вона усього сім копійок, як примусовий асортимент, а Перетятькину треба 173 карб, і 12 копійок. Що тут робити? Усякі мрії полізли в зажурену Перетятьчину голову. Брязкіт кайданів чув він у своїх власних вухах, тюремні грати танцювали перед ним, як блохи і під серцем ссало до одурманення. Загалом настав момент, який письменники називають психологічним", а читачі безвихідним". Перетятькин тремтів, як розтоплений холодець і був близький до справжнісінького божевілля. Він плював на кішку, плював собі на піджак, плював на тещин салоп і, кінець-кінцем, плюнув на все і несподівано усміхнувся. Та ще як усміхнувся? Дивитись страшно було. Не посмішка, а смертельне скривлення. Узяв він враз олівець, узяв папір, сів біля скрипливого столика і ну писать. Пише годину, пише дві, потім…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"