ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №18 Сторінка 6

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 18 / Сторінка № 6

Перець 1928 №18 Сторінка 6. НН ПРОТИНЛЬКОГОЛЬНОМУ ФРОНТІ В ХНРКОВІ Фото О. Борисова Везуть порожні ящики з-під горілки. Горілку очевидно знищено" Почувши це, з театру вискочив адміністратор і потаскав Омелька до району міліції, як хулігана- Завжди з тобою що-небудь трапиться розгнівалась жінка, коли Омелько, покусаний районними" блощицями, повернувся ранком додому. Ти б, як колишній культробітник, побачивши що народу багато, використав би цей випадок та агітнув би: Хай живе мистецтво. Побільш би нам таких видовищ*... Та хто його тепер зрозумів, зітхнув Омелько, одне нове валиться, а друге хай живе", і похмурий знову пішов блукати. Зайшов він аж за місто. Дивиться: футбольна площадка; висить афіша і товпиться маса народу. Ось де саме агітнути" подумав Омелько, і заголосив, неначе зарізаний: Хай живе мистецтво. Побільше б нам таких видовищ". Ти ж, зараза, що глузуєш схопив його за петельки якийсь футболіст з забінтованою головою. Нашу команду покалічили, Швидку Допомогу" викликають, а він: .побільш би нам таких видовищ"!! Ледве встиг Омелько врятуватися від самосуду розлютованих спортсменів. Годі вже тепер! ухвалила резолюцію жінка. Замучив ти мене, не жити мабуть тобі серед людей! І влаштувала його в зоологічному садку за сторожа. Мусимо для справедливости додати, що жодна тварина ніколи не назвала Омелька дурнем. Сергій Чмельов ОМЕЛЬКО ДУРЕНЬ В якомусь комбінаті, а може і синдикаті (хіба не однаково) жив-був Омелько. Працював він на посаді конторника. Все він робив не до речі, а тому всі співробітники прозвали його дурнем. Може він й не був таким вже дурним, бо відомо-ж що дурням щастя, а нашему дурневі, як що й щастило, так тільки, як втоплому. Одного разу прийшов Омелько і гірко, гірко плаче: Що з тобою кинулась до нього жінка. Та ось чудний випадок трапився в нашій установі, відповів Омелько, зібралися разом всі службовці для самокритики, а зав Павло Остапович і каже: Починайте з мене". Ну й почали. Один каже: Не смійте перевтомлятись, другий: бережить своє здоров'я, бо воно не ваше, а трудящих, і таке, инше. Взяв і я собі слово та й кажу: А ще бережіть гроші, бо вони не ваші, а державні. Ну й що? Скоротили за раціоналізацією. Ну й дурень. Захотів бути розумніше за старших. Кричать всі: бережіть здоров'я", а ти й собі встав би та й крикнув: Павлові Остаповичу многая лета, многая лета". А це й правда признався Омелько -другого разу так і зроблю. Через тиждень, повертаючись з Біржі Праці Омелько зустрів на вулиці Павла Остаповича з кількома службовцями. Ог нагода виправити свою помилку, сказав сам собі Омелько і. підскочивши до зава, дико заголосив: Павлові Остаповичу многая лета"!! Як почули це службовці, та як визвіряться на Омелька. Ах ти, дурень. Людина до Нарсуду йде, боїться, що рік йому припаяють, а ти йому многая... лета". Повернувся Омелько додому з синяками. Ех, дурень, вилаялася жінка, ти мусив би сказати: Ідіть сміливо, нічого з вами не буде". Другого дня пізно ввечері, коли Омелько стояв біля своєї фіртки до нього підійшов громадянин і боязко оглядаючись, запитав: А скажіть, будь ласка, чи безпечно йти вашим провулком. Ідіть сміливо, нічого з вами не буде враз відрізав Омелько та не встиг подорожній…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"