Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №13 Сторінка 5

Перець 1928 №13 Сторінка 5. НАШ ЧИ НЕ НАШ? Мал. Л. Каплана Харківський міськомгосп не знає скілько в нього будинків, торговель* них помешкань то що (З газет) ДАЧНА ПРИГОДА Був чудовий липневий вечір. Місяць, наче лисина незамінимого" спеца, сяяв на небі, навіваючи надхнення не тільки на професійних поетів, але навіть і на безробітних реєстраторів. Жаби в порядку самокритики, голосно ганьбили порядок свого ставку, а в повітрі чудово пахло чебрецем, дачним клозетом і аліментами. Рівно о восьмій годині цього чудового вечора рахівник Мотузка, одягнувшись наче на Великдень, вийшов із своєї дачі й хутко попрямував до алеї зідхань . Тут його мала чекати Маруся Чубрикова, та сама Маруся, що минулого тижня одержала на дачному конкурсі краси першу премію балалайку і портрета Буденого. На це побачення Мотузка не йшов, а мов летів благословляючи долю, що вона дала йому відпустку саме тоді, як і Марусі. Ах, як приємно почувати себе молодим і красивим. Що з того, що Мотузка трішки кирпатий та рижий: але ж він має такий зріст, що, не становлячись на стілець, може забити гвіздок аж під стелю. Правда, сусіди на дачі дражнять його каланчою", та що з того: Олександр Македонський теж був високий на зріст. Міркуючи про це, Мотузка ввійшов в алею зідхань11 і спинився: на лавці, за кущами бузку, де мала чекати на нього Маруся, сиділа якась пара і голосно розмовляла. Ви не маєте права мені це говорити, казала жінка, я заміжня. Ну то що? відгукнувся мущина. Невже заміжніх заборонено любити? Не заборонено, але ж... Ах, що ви робите, Олексію Карповичу?! Не смійте мене цілувати! Я кричатиму! Чоловікові скажу. Це-ж. . Кров кинулась Мотузці в голову, а його кулаки сами собою стиснулись: в ньому прокинувся лицар. Як, ця тварина сміє ображати жінку? Виходить, що така ж пригода могла трапиться і з моєю Марусею?.. О-о!!І І вже не володіючи собою,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"