Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №13 Сторінка 2

Журнал Перець 1928 №13 Сторінка 2. Мал. Л. Капдана Чудньїй город Миргород". М. Гоголь. I. І таки дійсно, чудернацьке оце місто Миргород. Мчить ваш роз -їздний кореспондент візником з вокзалу до міста, а по-обабіч аж два величезних пси скачуть. Позабрьохувані обидва оці собацюги, пики їм у мокрих висівках, довжелезні хвости ковіньками догори позагиналися, і ні на один крок не відстають від візника. Ваш кореспондент зиркає і праворуч і ліворуч незручно йому стає: кореспондент же він «Червоного Перцю" і раптом у супроводі собак до Миргороду в'їжджав. Та з цього ж може виникнути цілковита компрометація не тільки особи кореспондента, а й цілої редакції. Щоб уникнути можливих неприємностей, ваш кореспондент звернувся до візника: Дядюшко! Ну? - Чи не можна б нагнати оцих проклятущих псів? Нідзя! Чому ж нідзя"? Не підуть від хазяїна. А хто ж із нас їхній хазяїн? - Я. Ви? Я. Візник випростовує на коростявій спині конячини свого довгого батога, конячина, спотикаючись, летить навскач, екіпаж скажено підскакує, вашого кореспондента так сильно підкидав догори, що він обома руками хапається візникові за спину, а по-обабіч, теж навскач мчать осоружні пси, і з якоюсь особливою собачою іронією позирають на вашого кореспондента. II. Рівно о півдні ваш кореспондент мав нагоду оглянути центральну вулицю Миргорода, і з того, що йому тут кинулось у вічі, він був надзвичайно здивований. Гляне ваш кореспондент праворуч на нього з бляшаної вивіски дивиться свиняча пика, гляне він ліворуч на нього дивляться дві свинячих пики, оглянеться назад, йому вслід дивиться пів-свині, позирне вперед а там на всіх чотирьох ногах цілісенька свиня стоїть. Ваш кореспондент дає голову собі одрізати, що на цілій Україні нема жодного міста, де б центральна вулиця була так рясно уквітчана малюнками свиней, як це спостерігається в Миргороді. І в яких тільки позах не понамальовувано тут свиней: і в профіль, і ан-фас, і свинячі голови і свинячі бюсти, і свині на весь зріст. Круглі пики червоними п'ятаками їм повиводило, очі чорні, мов у смолі, а хвости індустріяльними спіралями позакручувано. Ваш кореспондент на розмові з одним із відомих гастрономів Миргорода запитав його: Чому в Миргороді така сила вивісок із свинячими пиками, що свіжій людині, аж моторошно від них стає? Тому, відповів миргородський гастроном, що в Миргороді є сила силенна ковбасинських артілей... Миргородські ковбаси високої якости ковбаси і споживав їх не тільки населення СРСР, але й населення инших культурних країн... Ваш кореспондент задовольнився з такого пояснення миргородського гастронома й купив у нього цілісеньке кіло любської" ковбаси. III. За кілька годин перебування в Миргороді, ваш кореспондент пересвідчився, що багацтво й гордість сучасного Миргороду це Миррада": таку назву має вода миргородського радіактивного джерела. В Миргороді її пропонують пити не тільки в місцевій водолікарні, але і в їдальнях: в ресторанах, у буфетах то-що. Пропонують пити її (холодну!) і до борщу, і до локшини, і до вареників, і до всіх инших страв. Вісім копійок півпляшки пий, хоч залийся! Та як же її не пити, оцю Мирраду", коли вона конкурує з усілякими там .Боржомами" та .Нарзанами" і вживають її від таких-о хороб: а) хронічний катар шлунку, б) хронічний катар кишкового тракту, в) жовчно-кам'яна хороба, г) захорування ниркових лаханок". І безліч инших хороб. Хоч ваш кореспондент ні на одну із зазначених хороб у даний момент не хоріє, проте, лише за один день свого перебування в Миргороді, він випив шість півпляшок Мирради" і стільки ж півпляшок узяв з собою в дорогу. Хай…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"