Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №04 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1928 / № 04 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1928 №04 Сторінка 2. Мал. робітн. X. Черв. Пер. запитав одного робітника, як він ста-виться до Червоної Армії? У відповідь робітник надіслав до редакції оцей малюнок. Що він означає не знаємо. Слово чести! ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ ПРИВІТ! (на 10-ті роковини) Були вдома молодці: То шевці, То кравці, То на вулицях співці; Пригортателі Дівчачого станка Та зітхателі Над берегом ставка. Були й инші майстрі: Теслярі, Бондарі. Коли хочете Були з них ковалі, Були й просто Гречкосії од землі. А погляньте, що з них сталося за рік: І не той, і той, неначе, чоловік! Був Банько Горпинин дома чоботар, А тепер він над гусарами гусар. Сивий кінь. Об кремінь крешуть копити. . . Ех, Варшаво панська! Бідна будеш ти! Був Васько Маринин так собі кравець, А тепер в полку стрілецькому стрілець. Що насіння йому лускать що стрілять: На п'ятисот ступнів у яблоко: всі п'ять! Був пастух. На дудку грав. Галактіон. А тепер він на корнеті-а-пістон. Як заграє, як задудить, загуде, - Так і мертвого ж на штурму поведе! Або взять Андрія Скибку тесляра: Він над зошитами пріє все не зря У понтоннім батальйоні понтоніст Проектує через Віслу новий міст. Сєнька Квач, що вдома бочки набивав За червоного завгоспа полку став: Набиває бочки живністю козак: Не розтруситься, не всохне й на п'ятак! Кулеметами керує у полку Гриць. Той самий, що ото було в садку Соловейком аж до ранку пролящить (Не одна, було, чорнява, аж пищить!). Гречкосій коло гармати. Льотчик писар із сельради. Борт-механик з ковалів. Всі зазнали мозолів! І, нарешті, кашовари Неньки, сестри у полку: (Це ж вони нас частували Кулішем, як випасали Коней змалку десь в гайку). Ех! Піддайте, хлопці, пари, Щоб пошамать до-смаку! Як зберуться до вечірньої зорі Всі, що вдома були всякі з них майстрі: То шевці, То кравці, То на вулицях співці, Як затягнуть де там, де там солов'ям? Десь гикається в европах буржуям!! Андрій Дудка СПРАВА ПІД СВИНЯТИНИМ Полковник присунув фотель до вогню, запалив люльку й почав... (З французькою батального оповідання) Льова люльки не курив, а лише цигарки, та й то одного певного гатунку, що має назву: Чужі". Отже, запаливши цигарку цієї популярної марки, Льова подивився в куток, де гарчав наш примус, потім з призирством озирнув нас усіх і почав: Ювілеї... Святкуєте? Так і бачу, як по всіх усюдах ворушаться всякі людці, пишуть мемуари, намагаються довести своє право на місце в історії. Мовляв, самого Пілсудського з Фошем у полон брали... Справжні ж герої забуті, занедбані, про них ніхто не думає, щоб їм хоч один орденок дати. А між тим от хоча б у цій кімнаті в людина, що брала участь у найгероїчнішій справі часів усіх десяти років Червоної Армії... Ми подивилися один на одного. Здається, нема між нами таких героїв та й не було, народ ми скромний, до історії не пнемося. На кого це натякає Льова? А Льова помовчав трохи, запалив ще одну цигарку тієї самої марки й говорив далі: Як зараз бачу: Свинятин погане містечко, окопи, бронепоїзд, штаб, кулемети і наша геройська частина. Стоїмо день, стоїмо тиждень, стоїмо місяць і хоч би тобі вечір спокійний видався...…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"