ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №19-20 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 19-20 / Сторінка № 13

Перець 1928 №19-20 Сторінка 13. КОЛИ ПЕРЕПОЛОХ Сказати б, що того вечера, як у селі Далекому мало відбутися засідання сільської ради, щось віщувало великий трус? так ні. Ще ополудні вітер причепурив замурзані обрії, й тепер вони були чисті й веселі, як у сільрадівського голови лоб. Вузенькими вулицями ще де-не-де бродили, покректуючи, довгоногі свині, але вони тиші не порушували. Звикле вухо могло почути (й почуло), як у Настиному саду шелестів калиновий кущ... Вечірня зірка сьогодні забарилася. Вже давно треба було б їй поблагословити Далеке на ніч, а вона вешталася десь по плужанських оповіданнях... Та ось з-за рогу показується одна . Повільними кроками, спираючись на ціпок, іде вулицею, виблискуючи лисиною, сам господар села Далекого. Порівнявшись із Настиним садом, господар зупиняється й заглядає в сад. Потім підходить ближче до тину, задирає голову й починає нюхати повітря. Нюхає довго, з присвистом, а, нанюхавшись, чхає й утирає сльозу невдоволення: Хм! Треба взяти на увагу! Слідом за головою, не встигає той зникнути за плетену повітку, ма-нячить на розі член сільради. Цей теж іде не поспішаючи, але виблискувати нічим не виблискує, а, навпаки, наспівує молодечу пісню. Біля Настиного саду зупиняється й, сьорбнувши носом повітря, погрожує комусь указовим пальцем: Хе-хе! Треба взяти на увагу! Другий член сільради низенький швидкий чоловічок вискакує з-за рогу вже тоді, коли пісня уривається десь далеко за повіткою. Підбігши до Настиного саду, швиденький член стає навшпиньки, хлопає себе по нозі, й, повівши носом, підскакує: Умгу! Треба взяти на увагу! Засідання президії сільради позачергове. На порядкові денному... Гарасиме! гукає голова сільради. Гарасим зразковий десятихатник, до речи, небіж Насті Голоколіної, підходить до столу: От що, каже президія, перезиркуючись. Ми оце йшли так ... У Насті під калиною капає... Забери апарата. Слухаю. І Гарасим іде забирати апарата. Бути за голову, чи там за члена сільради може всякий. Але бути за доброго голову, за гарного члена може тільки той, у кого не зіпсований нюх. Ну яким би, скажіть будь ласка, способом довідалася президія сільради, що у Насті під калиною капає? Та ніяким. А, мавши нюх, і голова сільради і члени президії визначили місце злочину безпомилково. Апарат уже стоїть ондечки у сільраді під стіною, а сама Настя втирає сльози перед столом президії. Москва на сльози не зважає! б'є кулаком по столі розгніваний голова. Радянська влада і таке инше, а ти що ж! Самогон куриш? Республіку хитаєш? Та хто її там хитає, дядечку? Ну запарила відерко, ну яке ж це хитання?.. І ви б же колись... Мовчи мені, елемент! Ми всякі тут індустріялізації, ліктрихвиці-руємо, а ти самогоном підмочуєш! Сердечна Настя плазує в ногах, зарікається більше не курити, богом святим, коли вони ще вірять у нього, присягається, але президія невбла-гана. Та ти знаєш, що радянська влада бореться проти самогону, чи не знаєш? присікується веселий член. Бореться, а вона, стерва, хлібо-заготовки з димом пускає... Та тебе під суд за це! Швиденький член перебиває веселого члена: Наварила, накурила, га? Ми тобі покажемо. Ми тебе наваримо. Ми тебе саму зваримо... Дядечку. Та в мене ж іще й не капало... Ще тільки кипіло... Ну пожалійте ж! Але не такий Настин злочин, щоб жаліти. Коли хто й жаліє необачну Настю, так це небіж десятихатник. Ондечки стоїть біля дверей, схиливши голову. Він жаліє Настю. Він не тільки жаліє, а й напружує думки, придумуючи порятунок... Немає. Не приходить. Спритність відмовляється слугувати тяжкий, претяжкий Настин злочин... Виходить на повітря може там щось придумає. А президія невгаває: Ти самогон куриш, огнем пече Настю голова, а тим часом культура гальмується... Сельбуд розвалюється! вставляє веселий член. Самооподаткування... Стрівай, зупиняє швиденького члена голова. При чому тут самооподаткування, коли ондечки стоїть апарат... Підрив тут, а не самооподаткування. Міниться Настя, руки до президії простягає... Ні, не зважають. На частки шматують Настане серце. Можливо, що тут би Насті жаба й цицьки дала, коли б не небіж-десятихатник. Небіж виручає не тільки Настю, а й усю сільрадівську президію. Він спокійно входить у сільраду й раптом починає удавати хвилювання: то підбіжить до вікна вигляне, то знову шарпонеться до дверей... А що там таке, Гарасиме? питає голова. Хтось когось б'є, чи сам п'яний шкопирдає? Та не знаю, каже Гарасим, позираючи на вікно Міліцід чогось приїхала... Коли б не облава на самогонників... Що?! підскакує вся президія. Так той, каже, шпарко шукаючи шапки, веселий член.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"