ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №19-20 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 19-20 / Сторінка № 5

Перець 1928 №19-20 Сторінка 5. ЖЕРТВА ОТОЧЕННЯ і Громадяни, що за всяку ціну хотіли б користуватися лише з виробів капіталістичної Европи, на нашій радянській землі не переводяться. Часом здибуєш на вулиці такого джентельмена, що від одного його одягу очі тобі заздрощами спалахнуть. Бриль йому аж вилискується, від гумового плаща за три квартали Европою тхне, на ногах до колін смугнасті панчохи, а вище колін - строкаті штани з. гудзиками на холошах. Дивишся на цього джентельмена і гадаєш, що це, мабуть, якийсь Жан-де-Кльош з Парижу, або Йогаи фон-дер-Клявш в Берліну. І тільки тоді, коли станеш на розмову з цим джентельменом і почуєш, як він, розмовляючи з тобою українською мовою, замість ряса", вимовляє раса , а замість очі" гочі", тільки тоді переконаєшся, що цей джентельмен є ніякий Жан де-Кльош і зовсім не Йоган фон-дер Клявш, а звичайний твій земляк Іван Пилипович Холоша, що недавно повернувся з-закордонної подорожи. Говориться тут про це, звичайно, не з метою когось образити, а для того, щоб провести потрібну авторові паралель між отаким-о джентельменом і авторовим приятелем, про якого буде йти мова. Авторів приятель, що торкається користування з імпортного краму, є людина цілком протилежних поглядів: він протягом усіх революційних років користується виключно з радянських виробів Черевики авторів приятель носить з державної чоботарні Радянський Чобіт , одяг з державної фабрики одягу ім. III Комуністичного Інтернаціоналу, капелюха з кооперативної шапкарні Червоний Шапкар", а карпетки з трикотажної фабрики ім. Клари Цеткін. Для письма він користується, виключно з радянських оливців, цигарки курить в Тютюнтресту України і, взагалі, не вживає нічого імпортованого до нас із-за кордону. І нехай ніхто з читачів не подумає, що авторів приятель робить це з якихось особистих примх. Ні, робить він це як свідомий громадянин, що добре розуміється на питаннях радянської економіки. Своїх поглядів він додержується завжди й всюди і ні перед ким ними не поступається. Прикладом, як тільки в авторового приятеля народився цієї весни син, він того ж таки дня пішов до державного магазину санітарії й гігієни і купив там дванадцять дюжин сосок, звичайно, радянського виробу. Дома він сказав до своєї дружини: Ось тобі, Мушко, сто сорок чотири соски... Виріб державної фабрики Жовтеня"... Призвичаюй малого користуватися виключно з радянських виробів... Він повинен знати, що кожна імпортована до нас із-за кордону соска негативно впливає на активність нашого торговельного балансу .. Отакий свідомий громадянин і знавець радянської економіки з авторового приятеля. II Минулого літа, здається на початку травня, авторів приятель заходився лаштуватися в закордонну подоріж. Особливої метушні, що спо-стерігаєтся майже у всіх, хто перший раз вирушує до західньої Европи, з боку авторового приятеля не помічалося. Позичати грошей по своїх знайомих він не бігав, авансів ні в яких установах не домагався, таких книжок, як, прикладом, Русский в Германии" або Русский во Фран-ции він у букіністів не купував і, взагалі, ввесь час був цілком нормальною людиною. Лише в останній день авторів приятель забіг до кооперативної крамниці й купив собі в дорогу деякі речі першого вжитку: 200 штук цигарок Жовтень", півдюжини радянських оливців, десть радянського паперу, два шматки туалетного мила Комсомолка", коробку зубного порошку Піонер та дюжину зубочисток Змичка". Коли авторів приятель, скупившись, повернувся додому, щоб лаштуватися до потягу, тут він застав чоловіка тридцять своєї рідні. Всі вони нетерпляче чекали на нього й зустріли його ледве не загальними обіймами. Чоловіка десять із присутніх схопилися за стілці, подаючи їх своєму родичеві, щоб той на них сідав. Теща взяла йому з голови капелюха, потім обережно дмухнувши здула з зятевої потилиці здохлу муху. Хтось з рідних сестер подав братові аж дві шклянки води, хоч він зовсім не хотів пити, а його троюрідна сестра запропонувала йому з'їсти шоколадну цукерку- Далі, один по одному, поволі, дипломатично стали нагадувати про подорож за кордон, потім перейшли до якости радянського краму, а наприкінці почали прохати авторового приятеля, щоб він привіз їм із за кордону того, що понаписувано в їхніх писульках. До авторового приятеля простягнулися десятки рук і кожна з них подавала йому кілька червінців грошей та невеличку писульку. Будь ласка!.. Прошу!... Не відмовте!.. Але авторів приятель, замість взяти від родичів гроші та писульки, встав від столу, пішов до шафи і взяв там книжку, що називається Радянська економіка". Знайшовши в ній розділ СРСР та світове господарство", він повернувся до столу і, цитуючи з книжки потрібні йому місця, виголосив до своїх родичів цілу промову. У своїй промові він розповів їм про монополію зовнішньої торговлі, про кон'юнктурні депресії на світовому ринку, про експорт та імпорт і, нарешті, про потребу Рад-союзові мати активний торговельний баланс. Наприкінці своєї промови, авторів приятель закликав своїх родичів бути свідомими громадянами і користуватися виключно з радянського краму, що, на його думку, є не гірший від закордонного. Закінчив свою промову авторів приятель таким гаслом: Жодного черевика, жодної панчохи, жодної соски, що їх виробляють фабрики капіталістів!.. Не встиг авторів приятель стулити рота, як тридцять человіка його родичів зчинили в помешканні цілу бучу. Окрім галасу, вони заходилися демонструвати перед ним якість радянських виробів. Теща не сіла, а впала на стілець, шарпнула руками свою спідницю і, простягнувши наперед ноги, показала зятеві пару повикривлених на обидва боки черевиків. Тесть виставив перед зятем попротирані в багатьох місцях сукняні штани, сестри продемонстрували перед ним цілу дюжину подертих панчох, а дружина кинулась до колиски, вихопила у дитини з рота соску і, мов ту розчавлену жабу, кинула її просто чоловікові на книжку. Ось тобі, гукнула вона,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"