Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №19-20 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1928 / № 19-20 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1928 №19-20 Сторінка 3. НЕСП0Д1ВННА ЗУСТРІЧ ЛИСТ Не вважаючи на істеричні вигуки кондукторші: місць немає" невідомий громадянин спокійно увійшов в автобус і поважно кинув: Не хвилюйтеся, товаришко. Тут легко може вміститися ще, мінімум, півтори людини". Я зацікавлений повернувся і... голосно скрикнувши з радости, аж підскочив. Павло Іванович! Чичиков! Господи... Я ие помилився: це дійсно був він: таж не то щоб товста, але й не то щоб тонка" постать, таж приємність у всіх рисах обличчя" і навіть, здається, одягнений він був в той же самий аглицький з іскрою" костюм, що про нього писав ще М. В. Гоголь. А ви, Павле Івановичу, добре зберіглися, сказав я, посадивши його на своє місце. Чичиков задоволено посміхнувся. Чому так хвалитеся ви? Ми хоч живем і не в столиці, Не згіршим маєм похвалитись: Уже культурні стали ми. Не гірш чим десь, у нас в сельбуді Кричить, хрипить голосномовець Не взнаєш: пісня чи промова, Чи мо де виє пес заблудний. ВУФКУ ми дякуєм уклінно, Бо просвітило наш народ Побачили і М. Пікфорд Побачили і Гаррі Піля. Так я, дійсно, збергіся добре; а от пам'ятаєте Ноздрьова. Так він бідолага зберігається тільки в холодному. Цеб-то? не зрозумів я. В Соловках сидить дядя. Хапнув, кажуть, вище довійськової норми, легка кавалерія" візьми та й накрий його; ну й поплив парнишка на легкому катері до арктичних країн. Російський Нобіле, так би мовити... А Коробочка, запитав я, жива ще? Чичиков голосно зареготав. Мало того, що жива активісткою зробилася. В кружок безвір- Вже й наші ставлять Знак Зеро" Тільки не шпадами, ножами Пустило корінь і між нами Цивілізації зерно. А фізкультура! Та куди Вам городським до нас рівнятись, Чи, ви ж з'умієте сади Всі обтрусить і не пійматись? ників" записалася, ясла організувала, на другу позику індустріялізації першою в окрузі підписалася. Вчора як раз до мене приїздила; відносно облігацій сумнівається. Водяних знаків, каже, не бачу. Чи, буває, не липу" мені, спаси боже, підсунули. А Манілов зараз де? Тут на півдні десь. Комунгоспом завідує. Така мрійна людина, як і була, сидигь кожного вечора на східцях і фантазує. От як би, каже, нам Лопанстрой" збудувати, всім Европам носа втерли-б. Ну, а зараз? А зараз і свого власного носа втерти нічим; на хустку грошей немає. Все на проекти, бачите, убухав. Ну і сидить, значить, і мріє. Оце так господарник, похитав я головою. А що ваш Селіфан тепер поробляє? Про полові питання пише. Четверту вже книжку випускає. В якому ж дусі він їх пише? Та дух то в нього такий же, як і був. Пам'ятаєте: запах давно немитого тіла і погано випраної білиз- Тут перше діло прудкість ніг Та вдар, що світ замайориться От з перешкодами тут біг, Й знання одмінне джіу-джітсу. Навіть в взутті не відстаєм (За це ми дякуєм Райспілку) За плугом в Джиммі" йдем. Клянем І джиммі" й город і споживку". Ми вже культурні, хоч куди Та, щоб внести у діло певність Прохаєм…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"