Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №03 Сторінка 3

Перець 1928 №03 Сторінка 3. ОНУЧА (Трохи за Гоголем, а трохи й без Гоголя) В Нарсуді вже 18 місяців тягнеться справа про онучу*. Позов подано на 1 карб. 70 коп., а справа вже коштує державі понад 250 карб. (З газет) І Славні онучі в Івана Івановича! Прекрасні! А який крам! Я б'юся в який завгодно заклад, що такого краму і в самому Текстильсиндикаті не знайти. Ви ж тільки подивіться на ці онучі. Одна з генерал-майор-ської штанини, а друга з єпископської ряси. Прекрасна людина Іван Іванович! А яка в нього чудова веранда біля помешкання! З усіх боків диким виноградом обросла. Роззується Іван Іванович, онучі на паркані розвісить, а сам, скинувши штани й підштаники, вилежується без штанів на веранді. Надзвичайно прекрасна людина і Іван Никифорович, сусіда Івана Івановича. Вони такі приятелі, яких світ николи не бачив. Про них усі говорять, що їх чорт мотузкою звязав. Іван Никифорович теж любить вилежуватись на веранді, виставивши проти сонця свій широченний зад. Іван Никифорович страшенно кохається в свинях. У нього є бура льоха, якій він і ціни не складе. Одне слово, і Іван Іванович і Іван Никифорович надзвичай оро-ші люди!.. II Іван Іванович, зиркнувши на паркан, де висіли його онучі і побачивши, що однієї онучі не дістав, гукнув до Івана Никифоровича: Послухайте, Іване Никифоровичу, ваша свиня мою онучу з'їла. На чорта моїй свині ваша онуча здалася! А чому ви так думаєте?.. Чому? Тому, що моя свиня не схоче їсти вашої смердючої онучі. Пробачте! Моя онуча не смердюча... То ваша свиня смердюча... Заткніть ви собі рота своєю онучою! А ви поцілуйтеся зі своєю свинею! А ви Іване Івановичу дурень царя небесного! Іван Іванович схопився зі свого місця і прискочив до Івана Никифоровича. Як ви вволили сказати, Іване Никифоровичу? Як? запитував він сильно хвилюючись. Я сказав що ви, Іване Івановичу, дурень царя небесного, відповів Іван Никифорович. Так ось же вам за це! гукнув Іван Іванович і ткнув дулю Іванові Никифоровичові під самісінький ніс. Іван Никифорович хотів схопити його за дулю, але Іван Іванович встиг утікти до свого помешкання. III А-а-а... моє вам поваження! гукнув нарсуддя, побачивши в своїй канцелярії Івана Івановича. Що скажете? Я до вас, Дем'яне Дем'яновичу, щоб скласти позова а смертельного ворога. На кого же це? На Івана Никифоровича Довгочхуна. Почувши таке, нарсуддя мало був не впав зі стільця. Що ви кажете?.. вигукнув суддя. Та в чім же справа? Роз-кажить! - Це справа делікатна, Дем'яне Дем'яновичу. На словах не розповісти. Прошу прочитати моє прохання. Прочитайте, Тарасе Тихоновичу, сказав суддя до секретаря. Секретар узяв до рук прохання і, висякавшись двома пальцями, почав читати. Від громадянина УСРР, Івана Івановича Перерепенка, прохання, а про що саме, про те в артикулах розповідається: 1) Бура свиня, що належить відомому всім спекулянтові, бандитові і навіть контр-революційо-нерові, Іванові Никифоровичові Довгочхунові, року 1926, липня 7-го дня, з'їла мою онучу, яка була з генерал-майорської штанини і за найнижчою розцінкою коштувала 1 карб. 70 коп..." Коли секретар прочитав чисто всі артикули, Іван Іванович уклонився судді і пішов з приміщення нарсуду. IV От так штука! Не встиг суддя стулити рота, як на порозі показалась постать Івана Никифоровича. Суддя та секретар так були здивовані з цієї несподіванки, що перший взяв у рот перо, а другий проковтнув муху. Якими вітрами? Як ся маєте, Іване Никифоровичу? Іван Никифорович бухнувся в крісло і, важко віддихуючись і охаючи-довго не міг сказати ні слова. Прийшов скласти позова на відомого вам хулігана, Івана Івано вича Перерепенка, нарешті вимовив Іван Никифорович. І ви туди ж? Такі друзі! Позиватися з такою доброзичливою людиною? Він чорт! Нате, прочитайте моє прохання. Нічого не поробиш... Прочитайте, Тарасе Тихоновичу, сказав суддя до секретаря, при чому ніс його понюхав верхню губу. Секретар, і цього разу висякавшись двома пальцями, почав читати…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"