ГУМОР І САТИРА

Перець 1928 №02 Сторінка 11

/ Перець /Журнал перець / Рік 1928 / № 02 / Сторінка № 11

Перець 1928 №02 Сторінка 11. НЕПІДХОДЯЩИМ ЕЛІМЕНТ" (Лист до редакції) Щиро прошу товаришів редакцію негайно помістити таку просьбу у вашій газеті. Сього року прислали в наше село учительку Марію Шевченкову, котру я, Матвій Нехтодович Боркун, яко попечитель школи (або голова шкільної комісії), а значить і її, вчителькі, почитав за честь для неї відвідати. Мене, Матвія Нехтодовича Боркуна, якого вся наш громада одноголосно не раз своїм довіррям наділяла, ще й старостою я був 6 років. Тепер я должон описати свою автобіографію і портрет тієї вчительки, щоб ви, товариші редакція, знали, з ким маєте діло і какая разниця є між нами, і на какому такому основанії та учителька підняла мене на сміх і авторитет мій підірвала. Хозяїн з мене, хвалити бога, не послідній. хоч революція трохи й обідала, бо забрала 113 десятин своїм горбом наживаної землі, а мені зоставила всього 14 з чвертю. Допустив до цього бог, на те його воля, або, як казав покійник старшина Семен Петрович, нехай йому земля пером і царство небесне мученикові (якісь бандити вкоротили бідоласі віку), що стояв за правду, за кращу долю для нас: Що загубив не жалкуй! Так ото я кажу, що й тепер достаток у мене є, і діткам моїм хватить, і отій учительці, Марії Шевченковій, як би вона не воротила свого портрета від таких гарних людей як я, бо тая вчителька, Марія Шев-ченкова чиста тобі голодарка всього збіжжя, що одіяло з подушкою, три книжки політичних - економічних та пальто вітроН підбите. А голова у неї стрижена, як у парубка, 'що дуже не прилично в для жіночого полу. І доводилося мені, першому господареві на все село по долгу служби, як єсть мир мені довірив пектися за школу і за вчительку, ходити до неї. А сія вчителька Шевченкова балакуча, мов наша кума Марина, тільки трішки по другому. Чи в читальня? питав. Немає, кажу, нащо вона нам? А хлопці й дівчата де збіраються? На досвітках, говорю, вам туди не можна, хоч моя донька Катря і вчащав вона звісно селянська дівчина. Так я ходив не раз, не два, бачу молоде, нікому приголубити та й кажу: Чи подобається вам такий парубок, як ось прикладом, я? Що ви? У вас же донька доросла? Що донька, як мені жінки треба! Стара влітку богу душу отдала. Ідіть за мене заміж. А вона, вчителька та сама Шевченкова: Ха-ха-ха-ха!.. Аж неприємно дивитися, як вона чуть не лягає од сміху, а потім: Хоч ви, Матвій Нехтодович, і попечитель, а видно трохи здуріли і щоб цього більше не було! Ну, звичайно я більше до школи ні ногою. А вона, не маючи попе-чительства над собою, на досвітках…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"